Нарахування компенсуючих зобов'язань за ПДВ: алгоритм та особливості оформлення

Податковий кредит за послугами нерезидента, сформований за ст. 208 ПКУ (ПН з типом причини «14»), обов’язково бере участь у розподілі за ст. 199.1 ПКУ в частині використання в неоподатковуваних операціях, а для цього наприкінці місяця складається зведена ПН з кодом ознаки «2» і відповідним типом причини 08/09/13, а не «02», із посиланням у графі 2 на вихідну «нерезидентську» ПН (тип «14»).

Обґрунтування

1. Податковий кредит за ст. 208 ПКУ включається до бази розподілу за ст. 199.1 ПКУ. Пункти 198.5 і 199.1 ПКУ поширюються на всі товари/послуги, за якими сформовано податковий кредит, якщо вони використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, незалежно від того, чи постачальник резидент, чи нерезидент, і чи ПДВ нараховано за ст. 208 ПКУ за ПН з типом «14» згідно з Законом № 2755-17. Тому податковий кредит за такими послугами нерезидента підлягає частковій компенсації за ст. 199.1 ПКУ в частині, що відповідає використанню в неоподатковуваних операціях, через нарахування компенсуючих податкових зобов’язань.

2. Тип причини у зведеній ПН: не «02», а 08/09/13 залежно від виду неоподатковуваних операцій. Порядок заповнення ПН не передбачає застосування типу причини «02» для операцій, за якими нараховуються компенсуючі зобов’язання за п. 198.5 і 199.1 ПКУ, натомість за п. 8, 11 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну № 1307, використовують: тип «08» – для необ’єктних операцій, у тому числі з місцем постачання за межами України, тип «09» – для звільнених від ПДВ операцій, тип «13» – для невиробничого/негосподарського використання (наказ № 1307). За кожним типом причини складають окрему зведену ПН, а для розподілу за ст. 199.1 у шапці додатково зазначають код ознаки зведеності «2».

3. Алгоритм розподілу та заповнення зведеної ПН за ст. 199.1 ПКУ для послуг нерезидента.

   1. Визначте частку використання послуг у неоподатковуваних операціях (ЧВн) за формулою з додатка 6 до декларації, яка застосовується для ст. 199 ПКУ.
   2. Розрахуйте базу для компенсуючих зобов’язань: вартість придбаних послуг, що відповідає обсягу кредиту за ПН типу «14», помножте на ЧВн.
   3. Нарахуйте суму ПДВ: база × ставка (зазвичай 20%) і включіть до податкових зобов’язань звітного періоду.
   4. Не пізніше останнього дня місяця складіть зведену ПН з кодом ознаки «2» і типом причини 08/09/13 залежно від виду неоподатковуваних операцій, зазначивши у полі покупця власні реквізити, а в полі «Не підлягає наданню…» – позначку «Х» та відповідний тип причини згідно з Порядком № 1307.

4. Особливості заповнення табличної частини зведеної ПН (тип 08/09/13, код ознаки «2») із посиланням на ПН типу «14». Відповідно до п. 11 та 16 Порядку № 1307, у зведених ПН за п. 198.5 і 199.1 у графі 2 зазначаються дати складання та номери ПН, за якими сформовано податковий кредит, тобто у вашому випадку – дата і номер «нерезидентської» ПН з типом причини «14»; для негосподарського використання (тип «13») додатково вказують опис товарів/послуг. У графах 3.1–5 зазначають код послуг за ДКПП та одиниці виміру у загальному порядку, а в графі 10 – не всю вартість послуг, а лише її частину, що відповідає частці неоподатковуваного використання (ЧВн), на яку нараховується ПДВ за ст. 199.1 ПКУ; у графі 11 – суму ПДВ, розраховану від цієї бази. Якщо первинний кредит було сформовано на підставі документів без ПН, застосовують підхід, описаний у Податковій консультації (ЗІР) щодо заповнення графи 2, де вказують назви таких документів, їх дати та номери (Податкова консультація (ЗІР)).

Нараховуючи компенсуючі зобов’язання за ст. 199.1, ви не коригуєте первинний податковий кредит за ПН типу «14», а «перекриваєте» його в частині неоподатковуваного використання через зведену ПН з кодом ознаки «2» і коректним типом причини.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?