Фіскалізація продажів, ПДВ і податкові накладні для ТОВ

Для продажу набору «смартфон + аксесуари по 1 грн» ви фіскалізуєте через ПРРО кожну позицію з її фактичною ціною продажу, в обліку списуєте всі товари за їх собівартістю, а коли станете платником ПДВ — для фізичних осіб зможете оформлювати або щоденну підсумкову ПН за п. 201.4 ПКУ, або окремі ПН на кожен продаж, при цьому для юридичних осіб завжди складаються індивідуальні ПН на кожну операцію і це можна поєднувати зі щоденними ПН на роздріб.

Обґрунтування

1. Фіскалізація набору через ПРРО.
   У чеку ПРРО слід показати реальну структуру продажу: окремо смартфон за його ціною продажу та окремо кожен аксесуар по 1 грн. Це дозволяє:

   • уникнути претензій, що «1 грн» приховує знижку без відображення в чеку;
   • надалі правильно відобразити дохід і собівартість у бухобліку.
     Якщо ви позиціонуєте акцію як «набір за загальну ціну», можна фіскалізувати одним рядком «набір» за сумарною ціною, але тоді в обліковій політиці бажано передбачити порядок розподілу акційної ціни між елементами набору.

2. Бухгалтерський облік списання товарів до ПДВ.
   Собівартість визначається за НП(С)БО 9 «Запаси» як первісна вартість на рахунку 281, а вибуття запасів — за обраним методом (ФІФО, середньозважена тощо), який треба закріпити в обліковій політиці. У статті зазначено, що запаси обліковуються за найменшою з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації за НПСБО 9.
   Для списання:

   • дохід визнається за фактичною ціною реалізації (смартфон + аксесуари по 1 грн);
   • собівартість реалізації включає повну собівартість усіх товарів (смартфон і аксесуари) згідно з обраним методом вибуття;
   • різниця між доходом і повною собівартістю — ваш фінансовий результат, навіть якщо аксесуари реалізовані нижче власної собівартості. Це прямо узгоджується з підходом, коли собівартість реалізації зменшує дохід по проданим товарам, а дохід і витрати співвідносяться за правилом періоду згідно з п. 7 НПСБО 16.

3. Перехід на ПДВ та ПН на кінцевого споживача.
   Для роздрібних продажів фізособам-неплатникам ПДВ у вас буде вибір:

   • складати щоденну підсумкову податкову накладну за п. 201.4 ПКУ, якщо розрахунки відбуваються через РРО/ПРРО чи через банк/небанківського надавача платіжних послуг або платіжний пристрій згідно з п. 201.4 Податкового кодексу України;
   • або оформляти окрему ПН на кожну операцію з типом причини «02» (неплатник).
     ПКУ не забороняє мати кілька підсумкових ПН за день (наприклад, окремо по магазинах та сайту), про що прямо вказано в роз’ясненні ДПС у ЗІР, на яке посилається консультація. Тому ви можете:
   • мати одну або кілька підсумкових ПН за день на роздріб;
   • або працювати з індивідуальними ПН для кожного чека, якщо вам так зручніше для аналітики чи повернень.

4. ПН при продажу юридичним особам (платникам і неплатникам ПДВ).
   Продажі юрособам-платникам ПДВ завжди оформлюються окремою ПН на кожну операцію, з конкретним ІПН покупця. Так само окремі ПН складаються на юрособ-неплатників, якщо оплата/відвантаження відносяться до них, а не до масового роздрібу. Щоденні підсумкові ПН за п. 201.4 ПКУ застосовуються лише до операцій з кінцевими споживачами-неплатниками, що оплачують через касу/РРО/ПРРО або визначені безготівкові канали. Тому:

   • так, ви можете одночасно мати щоденну підсумкову ПН для роздрібних фізосіб та окремі ПН для кожної операції з юридичними особами;
   • операції з юрособами не включаються до підсумкової ПН, а фіксуються окремо.

За такої моделі продажу наборів головне — стабільно показувати реальну ціну в чеку та послідовно застосовувати обраний метод оцінки вибуття запасів і формат оформлення податкових накладних.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?