Оплата лікарняного для зовнішнього сумісника без заробітку: нюанси

Оплатити лікарняний потрібно, але середню зарплату для нього слід визначати виходячи з «окладу» (переведеної у місячну суму відрядної оплати), застосовуючи правило п. 28 Порядку №1266, за умови що відсутність заробітку пов’язана з поважними причинами і є листок непрацездатності та довідка/дані про дохід з основного місця роботи.

Обґрунтування

1. Лікарняний суміснику оплачується за наявності ЛН і даних з основного місця роботи. Для сумісника виплата допомоги здійснюється на підставі листка непрацездатності та довідки про середню зарплату за основним місцем роботи або даних з реєстру застрахованих осіб (довідка ОК‑5/ОК‑7), а також, за наявності інших місць сумісництва, довідок із них, при цьому сумарний дохід по місяцях не може перевищувати максимальної бази ЄСВ згідно з п. 30 Порядку №1266.

2. Якщо в розрахунковому періоді немає заробітку з поважних причин, діє правило п. 28 Порядку №1266. Якщо застрахована особа у розрахунковому періоді не мала заробітку з поважних причин або страховий випадок настав у перший день роботи, середню зарплату для лікарняних розраховують виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, установленої на день настання страхового випадку, що прямо передбачено п. 28 Порядку №1266.

3. Відрядна форма оплати не заважає застосувати п. 28, але потрібно визначити «еквівалент окладу». Для працівника з погодинною/відрядною оплатою місячну «ставку» для застосування п. 28 визначають як годинна (або розрахункова відрядна) ставка × норма годин (або очікуваний обсяг робіт) у місяці настання страхового випадку, а далі середньоденну зарплату обчислюють за формулою «місячна сума / 30,44», що відповідає підходу, застосованому на підставі Порядку №1266.

4. Якщо відсутність заробітку не з поважних причин, п. 28 формально не працює. Пункт 28 Порядку №1266 застосовують саме коли відсутність доходу зумовлена поважними причинами (як відпустка без збереження зарплати, тимчасова непрацездатність, відпустка для догляду за дитиною тощо, перелік яких наведено в п. 3 цього Порядку), а не коли заробітку немає через фактичну відсутність виконаних робіт при збереженні можливості працювати.

5. Обов’язковою є довідка/дані з основного місця роботи для контролю максимальної бази ЄСВ. Навіть якщо середню зарплату за сумісництвом обчислюють із «окладу» за п. 28, роботодавець‑сумісник повинен мати довідку або ОК‑5/ОК‑7, щоб перевірити, що сумарний дохід за місяці розрахункового періоду за основним і всіма місцями сумісництва не перевищує максимальної бази ЄСВ, як того вимагає п. 30 Порядку №1266.

У вашій ситуації сам підхід за п. 28 Порядку №1266 є коректним лише за умови, що відсутність заробітку була з поважних причин і виконані загальні вимоги до оплати лікарняних сумісникам.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?