Оприбуткування шин і склопакетів в орендованих транспортних засобах

Шини та склопакети в орендованому транспорті оприбутковуйте як запаси на субрахунок 207 «Запасні частини» з подальшим списанням на витрати, а списувати їх можна або поступово (консервативно), або одразу при передачі в експлуатацію, якщо це закріпити в обліковій політиці і підтвердити як витрати на техобслуговування.

Обґрунтування

1. На який рахунок оприбутковувати шини і склопакети. Для шин прямо передбачено, що їх обліковують тільки на субрахунку 207 «Запасні частини», незалежно від вартості чи способу придбання, згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків №291. Склопакети автобуса також є деталями (складовими частинами) транспортного засобу, тому їх доцільно обліковувати на тому ж субрахунку 207 як запасні частини.

2. Можливі підходи до списання шин і склопакетів. Для шин виділяють кілька підходів:

   • консервативний: облік на 207 до моменту списання за актом, витрати визнаються при списанні;
   • однократне визнання витрат при передачі в експлуатацію: проведення Дт 23, 91, 92, 93, 949 – Кт 207;
   • проміжний варіант із повторним оприбуткуванням за чистою вартістю реалізації при знятті з авто.
     Такі підходи описані з посиланням на НП(С)БО 7 «Основні засоби» та Положення про техобслуговування автотранспорту, зокрема в частині, що заміна шин і аналогічні роботи є витратами на технічне обслуговування і ремонт, які включаються до витрат періоду (Дт 23, 91, 92, 93, 949 – Кт 207), що узгоджується з НП(С)БО 7.

3. Чи можна списувати одразу як витрати. Витрати на технічне обслуговування і ремонт, які не призводять до збільшення майбутніх економічних вигід від використання об’єкта, відносяться до витрат того звітного періоду, в якому вони понесені, згідно з п. 15 НП(С)БО 7. Заміна шин чи склопакетів, якщо це саме відновлення працездатності, а не модернізація чи поліпшення, є такими витратами. Тому дозволено списувати їх в момент встановлення (Дт 23, 91, 92, 93, 949 – Кт 207), але обраний варіант потрібно чітко зафіксувати в обліковій політиці і послідовно застосовувати.

4. Особливість для орендованих транспортних засобів. Для орендаря витрати на ремонт та техобслуговування орендованих авто, у тому числі шини та інші деталі, відносяться до витрат періоду залежно від напряму використання об’єкта (адміністративні, збутові тощо), що відповідає п. 15 НП(С)БО 7 і підходу, за яким витрати на підтримання орендованих основних засобів відносять до витрат звітного періоду. Тому для шин та склопакетів в орендованих автобусах можна застосовувати ті ж варіанти: зберігати їх на 207 до списання або визнавати витрати одразу при встановленні, якщо це звичайне технічне обслуговування.

Рекомендується обрати один із дозволених варіантів списання (консервативний чи одразу при встановленні) для всіх аналогічних запасних частин і чітко закріпити його в наказі про облікову політику.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?