Правильне оформлення договору оренди: загальна сума чи квадратний метр

У договорі можна зазначати як загальну суму оренди, так і ціну за 1 кв. м з розрахунком загальної суми, але з огляду на податкові вимоги безпечніше фіксувати саме ставку за 1 кв. м і підсумкову орендну плату.

Обґрунтування

1. Мінімальна орендна плата прив’язана до 1 кв. м. Для оподаткування доходів від оренди важливо, щоб орендна плата не була нижчою за мінімальну суму орендного платежу, яку визначають через мінімальну вартість місячної оренди 1 кв. м за формулою «П = З × Р» (загальна площа × ставка за 1 кв. м) згідно з постановою КМУ №1253. Тому наявність у договорі ставки за 1 кв. м допомагає довести, що орендна плата відповідає цим мінімальним вимогам.

2. Ризики «символічної» чи необґрунтованої ціни. Якщо в договорі вказати лише загальну суму без логіки її формування, зростає ризик претензій щодо заниженої ціни оренди чи визнання договору проблемним, оскільки законодавство вимагає, щоб орендна плата була не нижча за мінімальну, встановлену органом місцевого самоврядування, а судова практика критично ставиться до «ціни з неба».

3. Практичний підхід до формулювання. Оптимально прописати: площу приміщення (кв. м), ставку оренди за 1 кв. м на місяць, розраховану загальну орендну плату за місяць, а також окремим пунктом – порядок перегляду ціни. Такий спосіб полегшує обґрунтування розміру оренди перед податковими органами і сторонами спору.

4. Гнучкість при зміні площі чи умов. Якщо площа, конфігурація чи об’єкт оренди змінюються (наприклад, додається частина приміщення), модель «ціна за 1 кв. м + площа» дозволяє коректно перерахувати загальну суму без повної переробки договірних умов.

З урахуванням податкових та юридичних ризиків для ФОП і ТОВ доцільно вказувати і ставку за 1 кв. м, і загальну суму орендної плати на місяць.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?