Списання коштів з закритого банківського рахунку в обліку

Наразі суму на закритому рахунку слід обліковувати як дебіторську заборгованість банку, а списати в витрати як безнадійну можна лише після появи документів, що підтверджують втрату права вимоги до банку; у звітності це буде списання дебіторської заборгованості, а не «зникнення» коштів з рахунку.

Обґрунтування

1. Закриття рахунку не дорівнює втраті активу. При закритті банківського рахунку припиняються договірні відносини за рахунком, але не саме право вимоги до банку. Актив зникає лише тоді, коли відсутня ймовірність отримання економічних вигід від нього, тобто коли немає реальної можливості стягнути кошти з банку відповідно до критеріїв визнання активів у ст. 1 Закону № 996-XIV.

2. Перекласифікація коштів у дебіторську заборгованість. Якщо рахунок закрито і гроші фактично недоступні, але є право вимоги до банку, доцільно перевести суму з рахунків грошових коштів на дебіторську заборгованість банку (наприклад, субрахунок розрахунків з іншими дебіторами). Це відображає економічну сутність: підприємство вже не має «грошей на рахунку», а має вимогу до проблемного банку згідно з підходом до дебіторської заборгованості у п. 5 НП(С)БО 10.

3. Умови для списання як безнадійної заборгованості. Списати таку заборгованість у витрати можна тоді, коли є документальне підтвердження, що вона не буде погашена, і актив перестає відповідати критеріям визнання. Це можуть бути, зокрема: завершення ліквідаційної процедури банку та відсутність виплат за чергою; офіційні листи ліквідатора або Фонду гарантування вкладів про неможливість задоволення вимог; інші документи, що підтверджують припинення права вимоги. Такий підхід випливає з вимоги про списання активу при втраті економічних вигід у п. 5 НП(С)БО 10 та ст. 1 Закону № 996-XIV.

4. Відображення у фінансовій звітності. До моменту списання: сума показується у складі дебіторської заборгованості у балансі, а не у складі грошових коштів. Після списання: зменшується дебіторська заборгованість та визнаються витрати періоду, що відповідно впливає на фінансовий результат, який відображається у звіті про фінансові результати. Таке відображення відповідає загальним вимогам до обліку активів та зобов’язань згідно із Законом № 996-XIV.

Рекомендовано спочатку зібрати підтверджуючі документи щодо статусу банку та своїх вимог, перевести залишок у дебіторську заборгованість, а списання робити лише тоді, коли буде формально підтверджено, що вимогу реалізувати неможливо.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?