Корекція цін і розрахунків з постачальником після митного оформлення

На нашу думку, у новому кварталі операція відображається на дату визнання виправленого інвойсу на підставі бухгалтерської довідки: первісну вартість товару та кредиторську заборгованість сторнують за валютним курсом оприбуткування, а зайво нараховані на кінець кварталу курсові різниці коригують через субрахунки 719 або 949, а загальну суму додаткових витрат перерозподіляють між позиціями партії пропорційно новій структурі вартості.

Зміна ціни у ЗЕД-контракті оформлюється погодженими документами (додаткова угода, кредит-нота, виправлений інвойс).

У бухгалтерському обліку підставою для виправлення є бухгалтерська довідка з долученням виправленого інвойсу та листування/угоди з контрагентом. Усі записи вносяться датою оформлення бухгалтерської довідки (у новому кварталі), коли помилку було врегульовано сторонами.

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99 до первісної вартості запасів включаються фактичні суми, що підлягають сплаті постачальнику за договором.

Тому суму зменшення боргу перед постачальником сторнують за курсом НБУ, що діяв на дату первісного оприбуткування товару (відповідно до п. 5 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00 для операцій з післяоплатою або п. 6 — якщо була 100% передоплата).

Якщо товар досі перебуває на складі, тоді Дт 281 – Кт 632 — метод «червоне сторно» на суму завищення (в інвалюті та в гривнях за первісним курсом оприбуткування).
Якщо товар (або його частину) вже реалізовано у поточному календарному році, тоді Дт 902 – Кт 632 — метод «червоне сторно» на відповідну частину собівартості реалізації.

Якщо імпортний товар було придбано на умовах подальшої оплати, кредиторська заборгованість за рахунком 632 є монетарною статтею і на кінець кварталу перераховувалася за курсом НБУ на дату балансу (п. 7, 8 НП(С)БО 21).

Оскільки сума боргу на дату балансу була завищена, курсова різниця за цією надлишковою сумою розрахована некоректно.
Після коригування вартості товару на субрахунку 632 за курсом оприбуткування залишок боргу в інвалюті відповідає реальним зобов'язанням, але його гривневий еквівалент викривлений на суму переоцінки попереднього кварталу.
Різницю, яка зависла на субрахунку 632 через переоцінку скасованої частини боргу на дату балансу, списують на дату оформлення бухдовідки:

Дт 632 – Кт 719 (якщо курс на дату балансу зростав і визнавалися додаткові витрати);
Дт 949 – Кт 632 (якщо курс на дату балансу знижувався і визнавалися доходи).

Якщо розрахунок із нерезидентом відбувся як 100% аванс до оприбуткування, заборгованість постачальника була немонетарною, і курсові різниці за нею не виникають).

Оскільки митниця відмовила у внесенні змін до митної декларації, загальна сума сплаченого ввізного мита та імпортного ПДВ залишається остаточною і перерахунку з бюджетом не підлягає. Витрати на перевезення та митного брокера також фактично не змінилися за загальною сумою.

Однак змінюється база їх розподілу між товарами всередині партії загальна сума додаткових витрат партії залишається незмінною, проте, оскільки контрактна вартість завищеної позиції зменшилася, її питома вага у загальній вартості партії зменшується, а питома вага решти найменувань пропорційно збільшується.
Як відкоригувати: складається бухгалтерська довідка з перерахунком розподілу витрат і між номенклатурними одиницями партії за новою вартісною базою.
З позиції, вартість якої зменшилася, надлишок додаткових витрат знімається (сторнується):
Дт 281 (завищений товар) – Кт 281 / 631 / 377 — метод «червоне сторно».
На інші товари партії ця сума донараховується:
Дт 281 (інші товари партії) – Кт 281 / 631 / 377.
Якщо інші товари вже реалізовані, сума перерозподілених додаткових витрат списується безпосередньо на собівартість продажу: Дт 902 – Кт 281 (завищений товар).

Раді допомогти, звертайтесь ще!