Оприбуткування майнового комплексу: оцінка активів та зобов'язань покупця

Частково так, оприбуткувати потрібно окремо всі активи та зобов’язання за їх справедливою (оціночною) вартістю, а не просто перенести баланс продавця, тому без оцінки обійтися практично неможливо, а замортизовані об’єкти можна або далі обліковувати, або списати лише за наявності рішення про їх вибуття чи непридатність.

Обґрунтування

1. Що саме ви купили і чому потрібен розподіл загальної суми
ЄМК (цілісний майновий комплекс) – це сукупність усіх активів і зобов’язань підприємства, які діють як єдиний бізнес.
Для цілей обліку у покупця загальна договірна вартість ЄМК має бути розподілена між:

• окремими необоротними активами (будівлі, споруди, транспорт, НМА тощо);
• оборотними активами;
• зобов’язаннями, що прийняті.

Нацстандарт 3 вимагає при оцінці ЦМК аналізу активів і зобов’язань та визначення їх вартості з використанням майнового, дохідного чи порівняльного підходів, а при майновому підході – визначення чистої вартості як різниці між вартістю активів і зобов’язань з урахуванням спеціальних правил оцінки окремих видів активів і боргів (п. 7–11 постанови КМУ № 1655-2006-п).
Це фактично означає необхідність оцінки (хоча б внутрішньої або незалежної) складових ЄМК, щоб мати первісну вартість кожного об’єкта для бухобліку.

2. Як визначити вартість окремих активів і зобов’язань
Нацстандарт 3 встановлює, що при майновому підході вартість ЦМК визначається як чиста вартість активів, а активи та зобов’язання оцінюються з урахуванням їх реальної (ринкової чи іншої базової) вартості на дату оцінки (п. 8–11 постанови КМУ № 1655-2006-п).
Для різних видів активів діють такі принципи:

• основні засоби та НМА – за ринковою або іншою визначеною базою вартості;
• запаси – за обліковою, якщо вона відповідає поточній, або за ринковою / ліквідаційною;
• фінінвестиції – за ринковою;
• дебіторка і податкові активи – з урахуванням строків і ймовірності погашення;
• зобов’язання – виходячи з облікової вартості або як дисконтована сума майбутніх платежів.

Для бухобліку покупця доцільно:

• взяти договірну суму придбання як загальну «ціну угоди»;
• провести оцінку (краще незалежну) за правилами Нацстандарту 3;
• розподілити загальну вартість між активами та зобов’язаннями пропорційно їх справедливим (оціночним) величинам, відображаючи різницю (якщо є) в окремому елементі (наприклад, гудвіл або дохід від вигідного придбання – залежно від вашої облікової політики і стандартів, які застосовуєте).

3. Як поводитися із замортизованими об’єктами продавця у покупця
Факт повної амортизації об’єкта в балансі продавця не означає нульової вартості для покупця.
За Нацстандартом 3 довгострокові активи (основні засоби, НМА, фінвкладення тощо) при оцінці ЦМК оцінюються за ринковою або іншою обраною базою вартості, незалежно від їх балансового стану (п. 11 постанови КМУ № 1655-2006-п).

Отже:

• якщо замортизований об’єкт придатний до використання та має ринкову цінність, у покупця він відображається за визначеною оціночною (справедливою) вартістю і надалі несе амортизацію згідно з новим строком корисного використання;
• списати такий об’єкт одразу після прийняття на баланс можна лише, якщо прийнято рішення про його ліквідацію / продаж, або якщо він не відповідає критеріям активу (не приносить майбутніх економічних вигід).

Посилатися на «нульову» залишкову вартість у балансі ДП як підставу не визнавати актив у покупця не можна, бо у покупця об’єкт має власну первісну вартість, сформовану на дату придбання.

4. Чи обов’язкова незалежна оцінка ЄМК саме для бухобліку
Нацстандарт 3 регламентує порядок оцінки ЦМК та визначення його вартості з використанням підходів і методів (п. 5–9 постанови КМУ № 1655-2006-п).
Формально для відображення в бухобліку потрібна достовірна база визначення справедливої вартості активів і зобов’язань. Оскільки у вас:

• договірна ціна в акті наведена лише «разом за ЄМК»;
• індивідуальної оцінки складових не проводилось;

то без проведення хоча б разової оцінки (як мінімум майнового підходу до активів і зобов’язань) ви не зможете обґрунтовано:

• розподілити загальну ціну між об’єктами основних засобів, НМА, оборотними активами;
• визначити їх первісну вартість для подальшого нарахування амортизації та списання;
• відобразити зобов’язання за реальною вартістю.

З практичної та нормативної точки зору оцінка всього переданого майнового комплексу (з подальшим розподілом) є необхідною умовою для коректного бухгалтерського та податкового обліку.

Рекомендація:
Зверніться до суб’єкта оціночної діяльності для проведення оцінки ЄМК за Нацстандартом 3, на підставі звіту:

• сформуйте перелік активів і зобов’язань з їх оціночною вартістю;
• розподіліть договірну ціну і відобразіть у бухобліку будівлі, транспорт, НМА та інші активи за новою первісною вартістю, а зобов’язання – за визначеною оцінкою.

Коректне первісне визнання ЄМК забезпечить надалі правильну амортизацію, списання та податковий облік.