Специфікація обладнання в доларах: облік та законодавчі нюанси

Так, ТОВ може скласти специфікацію в доларах США, за умови, що оплата здійснюватиметься виключно в національній валюті (гривні).

Законодавство не забороняє прив’язувати ціну у внутрішньоукраїнському договорі до курсу інвалюти. Сторони договору можуть визначати грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2690). Також передбачено, що у цій ситуації сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу (ст. 533 ЦКУ).

В бухобліку

Ціна товару, який продається, формує доходи продавця за НП(С)БО 15 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text). Тобто під час відвантаження товару (передачі послуги чи роботи) у продавця виникає дохід.

Мінфін своєму роз’ясненні від 31.07.2009 р. №31-34000-10-16/20869 зробив такий висновок: «якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов'язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов'язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)».

Тобто, для обліку доходів і витрат має бути або субрахунок 719 або 949.

Наприклад, гривнева ціна продажу товару за договором прив’язана до курсу іноземної валюти. За основу сторонами було взято курс гривні за даними НБУ на дату оплати. Курс збільшився - ціна товару зросла. В обліку відображають такі проведення:

• Дт 361 Кт 719 — визнано дохід на суму зростання ціни разом з ПДВ;
• Дт 719 Кт 641 — визначено суму ПЗ з ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!