Використання залишків сировини у виробництві: облік та документи

Частково так, залишки сировини не обов’язково утилізувати: якщо їх можна використати або продати, це будуть зворотні відходи, які оприбутковують і далі списують у виробництво чи на реалізацію, а непридатні залишки обліковують лише кількісно й витрати на їх утилізацію відносять на інші операційні витрати.

Обґрунтування

1. Чи обов’язково утилізувати залишки та чи можна використовувати повторно Відходи, які ще можуть бути використані або продані, належать до зворотних відходів, а ті, що неможливо чи економічно недоцільно використовувати, є незворотними і підлягають утилізації як такі, що не приносять майбутніх економічних вигід за Законом №2320 та ст. 1 Закону про бухоблік.
До зворотних відходів належать залишки сировини, що утворилися в процесі виробництва, втратили частково властивості, але можуть бути використані або реалізовані, тоді як безповоротні відходи не визнаються активом і обліковуються лише в кількісному вираженні.

2. Оцінка та оприбуткування зворотних відходів (плівка, папір) Зворотні відходи визнають виробничими запасами, а їх вартість зменшує прямі матеріальні витрати згідно з п. 12 П(С)БО 16.
Оцінка і проводки залежать від подальшого використання:

Документально оприбуткування оформлюють актом здачі відходів на склад, накладною внутрішнього переміщення, лімітно-забірною карткою тощо, де фіксують кількість, вид, ціну можливого використання або чисту вартість реалізації.

3. Повторне використання зворотних відходів у виробництві Коли зворотні відходи (залишки плівки, паперу) повторно відпускають у виробництво, їх списують як звичайні матеріали.
Типові проводки:

• передача у виробництво: Дт 23 – Кт 209 або 201 (списання відходів на собівартість нової продукції);
• надалі вони входять до складу собівартості готової продукції через рахунок 23 за правилами П(С)БО 16.

4. Непридатні залишки та їх утилізація Якщо частина залишків плівки чи паперу непридатна для використання або продажу, такі відходи не відповідають критеріям активу і в обліку не оприбутковуються, а фіксуються лише кількісно із зазначенням місця утворення і продукції.
Витрати на утилізацію таких безповоротних відходів відображають у складі інших операційних витрат: Дт 949 – Кт 631, що узгоджується з підходом п. 2.13 Методрекомендацій №2 та П(С)БО 16 щодо віднесення витрат на утилізацію.

Рекомендація:
Складіть внутрішній порядок поводження з відходами, де розділіть залишки плівки та паперу на зворотні (для повторного використання / продажу) і безповоротні, визначте комісію для оцінки зворотних відходів та форми актів для їх оприбуткування і списання.

Правильне розмежування придатних і непридатних залишків дозволяє коректно зменшувати витрати та уникати безпідставної утилізації.