Необхідність точного дублювання назв об'єктів у бухобліку

На нашу думку, обов'язку дослівно відтворювати у бухгалтерському обліку найменування об'єкта нерухомості із Державного реєстру речових прав немає.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та НП(С)БО 7 «Основні засоби» не встановлюють вимоги щодо повної тотожності назви об'єкта основних засобів його назві у правовстановлюючих документах або Державному реєстрі речових прав. Для цілей бухгалтерського обліку основне значення має можливість однозначної ідентифікації об'єкта, а не буквальне відтворення формулювань із витягу.

Тому словосполучення на кшталт «закінчений будівництвом об'єкт», «будівля», які використовуються у Державному реєстрі речових прав для класифікації об'єкта нерухомості, самі по собі не є обов'язковими елементами бухгалтерського найменування. Вони мають реєстраційний характер і не впливають на бухгалтерську класифікацію основного засобу.

Якщо найменування, що використовується в бухгалтерському обліку (наприклад, «Службово-побутовий корпус з асфальтовим покриттям»), дає змогу однозначно ідентифікувати об'єкт та відповідає його фактичному призначенню, воно може бути залишене без змін. За потреби підприємство може лише уточнити адресу або окремі реквізити, не змінюючи усталене бухгалтерське найменування.

Разом з тим підприємство вправі, з метою уніфікації інформації між бухгалтерськими документами та відомостями Державного реєстру речових прав, привести найменування у відповідність до витягу. Це є правом, а не обов'язком.

Щодо зміни адреси об'єкта

Якщо зміна адреси пов'язана виключно з перейменуванням вулиці або уточненням адресних реквізитів без зміни місцезнаходження самого об'єкта, така зміна не впливає на первісну вартість, строк корисного використання, амортизацію чи інші показники бухгалтерського обліку. У цьому випадку достатньо внести відповідні зміни до аналітичного обліку основних засобів.

Наказ про зміну найменувань (адрес) об'єктів основних засобів доцільно оформити із зазначенням:

підстави внесення змін (витяги з Державного реєстру речових прав, рішення органу місцевого самоврядування про перейменування вулиці, технічна документація тощо);
переліку об'єктів, щодо яких вносяться зміни;
інвентарного номера кожного об'єкта;
попереднього та нового найменування (якщо воно змінюється);
попередньої та нової адреси;
підтвердження, що зміни мають виключно уточнювальний характер, не пов'язані зі створенням нового об'єкта, його вибуттям, реконструкцією чи переоцінкою та не впливають на його балансову вартість;
доручення бухгалтерській службі внести відповідні зміни до інвентарних карток, реєстрів аналітичного обліку та інших облікових документів;
визначення дати, з якої такі зміни застосовуються.
З практичної точки зору доцільно, щоб у наказі або додатку до нього була наведена порівняльна таблиця: інвентарний номер, стара назва, нова назва (за наявності), стара адреса, нова адреса, реквізити витягу з Державного реєстру речових прав. Такий підхід забезпечить безперервність ідентифікації об'єктів та мінімізує ризики виникнення запитань під час аудиту або перевірок.

На нашу думку, для комунального підприємства це найбільш виважений підхід. Під час перевірок аудитори насамперед звертають увагу на ідентифікацію об'єкта за інвентарним номером, місцезнаходженням і технічними характеристиками, а не на дослівний збіг найменування з формулюванням у витязі з Державного реєстру речових прав. Саме інвентарний номер є основним ідентифікатором об'єкта в бухгалтерському обліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2