Правила нарахування зарплати працівнику з військовим обліком та бронюванням

Платити зарплату можна лише за фактично виконану роботу після повернення працівника, але перед допуском до роботи потрібно з’ясувати його правовий статус у військовій частині та ризики притягнення до відповідальності за СЗЧ.

Обґрунтування

Ключове для роботодавця зараз не факт СЗЧ як такого, а те, чи працівник законно звільнений з військової служби або офіційно нею не охоплений. Лише в такому разі його можна допустити до роботи як працівника і оплачувати фактично відпрацьований час за правилами КЗпП.

Якщо працівник перебуває на військовій службі і самовільно залишив частину, то він підпадає під ризик адміністративної чи кримінальної відповідальності за відмову виконувати законні вимоги командира або самовільне залишення частини. Для строковиків і інших категорій військових це окремі склади правопорушень, що можуть тягти арешт або значні штрафи. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)

Роботодавець не має права «легалізувати» СЗЧ. Якщо ви знаєте, що працівник мобілізований або призваний, але не має документів про звільнення з військової служби чи виключення зі списків особового складу, допуск до роботи може розцінюватися як сприяння ухиленню від служби.

Факт того, що ви не увільняли працівника через відсутність повістки, сам по собі не знімає ризиків. Важливо не «нарахування заднім числом», а допуск до роботи зараз. Ви маєте діяти виходячи з фактичної ситуації: людина стверджує, що служить / служила, і є інформація про СЗЧ.

Алгоритм дій

1. З’ясувати статус військової служби працівника.
   Попросіть у працівника:

   • військово-обліковий документ з відмітками про призов і, за наявності, про звільнення з військової служби та взяття на облік в ТЦК та СП;
   • витяг з наказу командира про звільнення з військової служби або виключення зі списків особового складу.
     Якщо таких документів немає, письмово запросіть їх надати у визначений строк.

2. Якщо документально підтверджено звільнення з військової служби.

   • Визначте дату звільнення з військової служби та дату взяття на військовий облік у ТЦК та СП.
   • Допустіть працівника до роботи з дати, з якої він фактично приступає до виконання обов’язків, оформивши:
     1. заяву працівника про вихід на роботу з конкретної дати;
     2. наказ про допуск до роботи, у якому послатися на документи про звільнення з військової служби.
   • Зарплату нараховуйте тільки за фактично відпрацьований час після цієї дати.

3. Якщо документального звільнення немає, а працівник фактично є військовослужбовцем.

   • Поясніть працівнику письмово, що без документів про законне звільнення з військової служби ви не можете допустити його до роботи.
   • Запропонуйте йому звернутися до своєї військової частини / ТЦК для врегулювання статусу.
   • За потреби самі надішліть письмовий запит до ТЦК або військової частини з проханням підтвердити, чи перебуває особа на військовій службі.
   • До отримання однозначної відповіді утримайтесь від допуску до роботи і нарахування зарплати.

4. Якщо працівник уже фактично працював «де-факто».

   • Якщо на цей період не було підтвердження, що він все ще військовослужбовець, зарплату за фактично відпрацьований час ви маєте право нарахувати як за звичайним трудовим договором.
   • Якщо згодом офіційно з’ясується, що в цей час він мав бути на службі, оцінюйте ризики і консультуйтесь додатково з військовим комісаріатом або юристом, оскільки питання вже виходить за межі лише трудових відносин.

Ризики / нюанси

1. Виплата «зарплати» за час СЗЧ.
Нарахування і виплата зарплати за період, коли особа зобов’язана була нести військову службу, а фактично самовільно перебувала поза частиною, може бути використано як доказ того, що працедавець знав про СЗЧ і сприяв йому. Тому не платіть за період до належного звільнення з військової служби.

2. Відсутність офіційного увільнення від роботи.
Якщо повістки не було й офіційного наказу про увільнення ви не видавали, але працівник сам повідомляє, що проходив службу, то кадрово «заднім числом» це виправити складно без ризику. Головне зараз — не творити нових ризиків, не допускати до роботи без військово-правового «очищення» статусу.

3. Взаємодія з ТЦК та військовою частиною.
Формально обов’язку повідомляти ТЦК про повернення демобілізованого на роботу немає. Однак коли є ознаки СЗЧ, ваш запит або повідомлення до ТЦК / частини може бути єдино безпечним способом показати, що роботодавець не приховує працівника і діє добросовісно.

Підсумок: спершу отримайте підтвердження, що працівник більше не військовослужбовець, оформіть його заяву і наказ про допуск, і лише тоді нараховуйте зарплату за фактично відпрацьований час.