Облік свиноматок: групування, собівартість та рекомендації по статтям

Придбаний ремонтний молодняк свиней спочатку обліковується як поточні біологічні активи на рахунку 21. Облік ведеться за технологічними групами (ремонтні свинки, ремонтні кнурці), а собівартість приплоду визначається шляхом розподілу витрат на утримання всього основного стада (свиноматок та кнурів).

1. Облік придбаного ремонтного молодняку

Придбаний молодняк свиней, призначений для подальшого відтворення стада, класифікується як поточні біологічні активи (ПБА), оскільки він перебуває на стадії вирощування.

Рахунок обліку: Використовується рахунок 21 «Поточні біологічні активи». Якщо ви можете достовірно визначити справедливу вартість — субрахунок 212, якщо ні (облік за первісною вартістю) — субрахунок 213 Інструкція про застосування Плану рахунків, рахунок 21.
Первісна оцінка: Придбані тварини оприбутковуються за первісною вартістю, яка включає витрати на придбання, транспортування та інші витрати, пов’язані з доведенням активу до стану, придатного для використання НП(С)БО 30 «Біологічні активи», п. 7.
Переведення в основне стадо: Після досягнення тваринами відповідного віку та стану (зазвичай після першого продуктивного парування або досягнення певної маси) їх переводять до складу довгострокових біологічних активів (ДБА) на рахунок 16. Це оформлюється Актом приймання ДБА тваринництва (форма № ДБАСГ-2).

2. Групування тварин в обліку
Згідно з Методичними рекомендаціями №73, п. 2, об’єктом обліку є однорідні групи біологічних активів.

Витрати накопичуються не за кожною твариною окремо, а за статево-віковими (технологічними) групами.
Для свиней це можуть бути: свинки ремонтні, кнурці ремонтні, свиноматки перевірювані, свиноматки основні, тварини на відгодівлі тощо.
Водночас в аналітичному обліку (картках, книгах руху тварин) інформація може деталізуватися по кожній голові (інвентарний номер, кличка).

3. Визначення собівартості приплоду
Порядок калькулювання визначено у Методичних рекомендаціях №132, п. 9.10.

Об’єкт витрат: Витрати на утримання основного стада (свиноматок з поросятами до відлучення та кнурів-плідників) формують собівартість двох видів продукції: приросту живої маси та ділового приплоду.
Методика розрахунку: Собівартість однієї голови приплоду на момент відлучення визначається діленням загальної суми витрат на утримання всього основного стада (за вирахуванням вартості побічної продукції, наприклад, гною) на кількість центнерів приросту живої маси при відлученні (куди включається і жива маса одержаного приплоду).
Важливо: Витрати діляться на весь приплід, отриманий від групи. Тобто витрати на утримання всього основного стада (включаючи тих свиноматок, що ще не опоросилися, але вже входять до складу ДБА, та кнурів) накопичуються на рахунку 23 і потім розподіляються.

Раді допомогти, звертайтесь ще!