Правила списання моноблоку та ведення обліку основних засобів

Основні засоби (ОЗ) — це матеріальні активи, які підприємство використовує у своїй господарській діяльності (виробництво, надання послуг, оренда) понад один рік, і вартість яких поступово переноситься на витрати через амортизацію.

Критерії віднесення до основних засобів

• Строк використання: Більше 1 року.
• Ціль використання: Використання у виробництві, торгівлі, наданні послуг або для адміністративних потреб.
• Вартісний ліміт: В Україні для податкового обліку ліміт становить 20 000 грн. без ПДВ Активи дешевше цієї суми відносяться до інших необоротних матеріальних активів.

Тому на нашу думку моноблок ви маэте облыковувати як МНМА

МНМА в обліку: 3 правила, які допоможуть уникнути помилок https://7eminar.ua/news/16974-mnma-v-obliku-3-pravila-yaki-dopomozut-uniknuti-pomilok

Підприємства зазвичай зараховують ОЗ на баланс на підставі акта приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (п. 10 Методрекомендацій № 561). Можна користуватися типовими формами цього документа:

Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), що затверджений наказом Мінстату від 29.12.1995 №352;
Актом введення в експлуатацію основних засобів, що затверджений наказом Мінфіну від 13.09.2016 №818.

Розробити бланк акта можна також самостійно. Але при цьому він має містити обов’язкові реквізити первинного документу чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88).

1. Облік придбання основних засобів за посиланням https://7eminar.ua/news/436-oblik-pridbannya-osnovnix-zasobiv

2. Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) ОЗ після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за мінусом витрат, пов'язаних з таким продажем (ліквідацією) (пп. 4 П(С)БО 7). Такі витрати можуть бути пов’язані з розборкою, доставкою до місця утилізації, послугами нотаріуса під час оформлення договору купівлі-продажу тощо.

Але в жодному нормативно-правовому акті не прописано правила встановлення такої вартості. Отже, ліквідаційну вартість підприємство встановлює самостійно.

Чи можна встановлювати «нульову» ліквідаційну вартість?

Обов’язково встановлювати ліквідаційну вартість більше нуля П(С)БО 7 вимагає у таких випадках:

переоцінка повністю замортизованого ОЗ, тобто залишкова вартість якого дорівнює нулю (п.17);
при застосуванні методу амортизації – зменшення залишкової вартості (п. 26).
Тож в інших випадках дозволяється встановлення нульової залишкової вартості об’єкта ОЗ. Адже «теоретично» ніхто підприємству не заборонить «вважати», що на момент ліквідації ОЗ нічого не буде коштувати і жодних матеріалів чи запчастин, придатних для реалізації чи іншого використання, від нього не залишиться.

Втім, якщо йдеться про нерухомість (квартиру) то нульову вартість вона може мати хіба що в разі знищення (а такі випадки є на жаль, частим явищем під час війни).

Ліквідаційна вартість основних засобів (ОЗ) встановлюється рішенням комісії, призначеної наказом керівника підприємства, та фіксується в Акті введення в експлуатацію основних засобів. Також вона може бути оформлена окремим Актом встановлення ліквідаційної вартості.

Висновки: Методики обчислення ліквідаційної вартості ОЗ не існує. Цю вартість самостійно обчислює комісія, призначена керівником підприємства. Вона фіксується в Акті введення в експлуатацію основних засобів. Встановлення нульової ліквідаційної вартості ОЗ не заборонено (крім випадків переоцінки ОЗ та амортизації методом зменшення залишкової вартості).

Раді допомогти, звертайтесь ще!