Ризики та нюанси реєстрації податкових накладних при збитковому продажу

Для виробника продукції мінімальна база оподаткування ПДВ базується на звичайній ціні, а не на собівартості. Податкова накладна з типом причини 15 складається лише у випадку, якщо ціна продажу нижча за ринкову (звичайну) ціну.

Стаття 188 Податкового кодексу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 визначає наступне:
"188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При цьому база оподаткування операцій з постачання ... самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін...".
П. 14.1.71 ПКУ визначає звичайну ціну як ціну товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Тому, якщо ціна продажу нижча за собівартість, але відповідає ринковій (звичайній) ціні: ПН з типом причини «15» складати не потрібно. Базою оподаткування є фактична ціна продажу.

Якщо ціна продажу нижча за звичайну (ринкову) ціну: слід нарахувати ПЗ на різницю між звичайною ціною та ціною продажу. У такому разі складаються дві ПН: перша — на фактичну ціну продажу (на покупця), друга — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (тип причини 15, на себе).

Отже, для виробника орієнтиром є звичайна ціна, а не виробнича собівартість (з розподіленими витратами чи без них).

Отже, ви порівнюєте ціну продажу не з калькуляцією собівартості, а з цінами на аналогічну продукцію на ринку. Якщо собівартість висока через неефективність або специфічні витрати, але ринкова ціна нижча за неї — донараховувати ПДВ до собівартості не потрібно.

Щодо податкових різниць: для операцій із продажу товарів нижче собівартості (або нижче звичайної ціни) Податковим кодексом не передбачено коригувальних податкових різниць. Об'єкт оподаткування визначається виключно за даними бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ). Збиток від продажу продукції законно зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Постійний продаж у збиток може викликати увагу податкових органів під час перевірки за такими напрямками:

• ділова мета: податківці можуть стверджувати, що операція не має «розумної економічної причини» (ділової мети), оскільки не спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.231 ПКУ). Проте судова практика зазвичай на боці платника: господарська діяльність оцінюється в цілому, а окремі збиткові операції можливі (наприклад, завоювання ринку, розпродаж залишків). Тому тут вам слід продумати Ваші аргументи, чому саме цьому покупцю Ви продаєте продукцію дешевше.
• дкщо ціна продажу значно нижча за ринкову, ДПС може спробувати довести, що «звичайна ціна» вища, і донарахувати ПЗ з ПДВ.
• якщо продаж здійснюється пов'язаній особі або нерезиденту з особливих юрисдикцій, можуть виникнути вимоги щодо трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПКУ).

Для мінімізації ризиків підготуйте внутрішній документ (наказ, розпорядження, маркетингове обґрунтування), який пояснює причини встановлення такої ціни (наприклад, вихід на новий ринок, сезонні знижки, конкурентна боротьба). Це допоможе підтвердити, що договірна ціна і є звичайною ціною для цієї конкретної операції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!