Чи варто звільнити працівника, що перебуває у розшуку

З погляду трудового законодавства та мінімізації ризиків для ФОП, тривале перебування працівника у відпустці «за власний рахунок» (без збереження заробітної плати) протягом року за обставин, які ви описали, є ризикованим.

Найбезпечнішим варіантом для вас є звільнення працівника за угодою сторін або за власним бажанням. Це зніме з ФОП відповідальність за достовірність кадрової звітності та ризики, пов’язані з перевірками ТЦК чи Держпраці.

Згідно зі ст. 26 Закону «Про відпустки» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n298 відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін обмежена 30 календарними днями на рік. Хоча на період дії воєнного стану це обмеження знято (ст. 12 Закону № 2136-IX), така відпустка має бути добровільною та оформленою належним чином. Якщо працівник фактично не може вийти на роботу через статус «у розшуку», оформлення це як «відпустки» може бути розцінено перевіряючими як приховування реальних трудових відносин або спотворення звітності.

2. Роботодавець не несе кримінальної відповідальності за те, що його працівник перебуває у розшуку ТЦК, доки він не перешкоджає правосуддю. Якщо ФОП подає звіти, де працівник значиться «у відпустці», а ТЦК надішле розпорядження про його оповіщення, ФОП буде зобов’язаний видати наказ про оповіщення та проінформувати ТЦК, що працівник у відпустці.

3. Для звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП (відсутність понад 4 місяці) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 мають виконуватися дві умови одночасно:

1). Працівник відсутній понад 4 місяці поспіль;

2). У роботодавця немає інформації про причини відсутності.

Оскільки ФОП знає причину (статус у розшуку) і маєте заяву на відпустку, ця підстава для звільнення не може бути застосована.

Однак відпустка без збереження заробітної плати за ст. 12 Закону № 2136 є «за згодою сторін», отже ФОП може припинити її надалі і перейти до фіксації відсутності працівника як нез’ясованої, що надалі відкриває можливість звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП (відсутність понад 4 місяці).

4. Оскільки працівник «наче і не проти» звільнення, найкраще оформити це офіційно:

1). Звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП): Це найстабільніша підстава, яку майже неможливо оскаржити. Працівник може надіслати заяву поштою або підписати її за допомогою КЕП.

2). Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП): Працівник пише заяву, ФОП видає наказ.

Важливі нюанси при звільненні:

1. Розрахунок: У день звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити всі належні суми, зокрема компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за всі 15 років роботи (ст. 116 КЗпП).

2. Трудова книжка: Якщо вона у ФОП, він має видати її в день звільнення. Якщо працівник не може з’явитися, надішлати йому поштове повідомлення про необхідність забрати книжку. Пересилати її поштою можна лише за його письмовою згодою (і тільки по Україні).

3. Військовий облік: Після звільнення ФОП протягом 7 днів повинен повідомити ТЦК про звільнення військовозобов’язаного. Це остаточно зніме з нього обов’язки щодо його військового обліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!