Захист комерційних інтересів: відповідальність працівника та трудовий договір

Так, відповідальність передбачена; заборона «роботи на конкурента» — лише через конфлікт інтересів і умови договору, а не пряма заборона.

В українському законодавстві прямо врегульовано відповідальність за розголошення комерційної таємниці, а також опосередковано — питання роботи на конкурента. Комерційна таємниця визначається як об’єкт права інтелектуальної власності (Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, ст. 505–506). За її незаконне використання або розголошення передбачена відповідальність, зокрема кримінальна (Кримінальний кодекс України, ст. 231, 232) та у сфері конкуренції (Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. 16–19).

У трудових відносинах обов’язок працівника дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та умов договору передбачений Кодексом законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. 139, ст. 142). Порушення цих обов’язків може бути підставою для звільнення, зокрема як дисциплінарне порушення або для керівника — як одноразове грубе порушення (ст. 41 КЗпП).

Щодо «роботи на конкурента», закон прямо не встановлює повної заборони. Обмеження права на працю не допускається (КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08, ст. 2, ст. 9). Тому такі умови можуть встановлюватися лише як обов’язок уникати конфлікту інтересів або обмеження сумісництва в межах трудових відносин.

У трудовому договорі для керівної посади доцільно передбачити:
— чітке визначення комерційної таємниці (перелік інформації);
— обов’язок нерозголошення під час роботи і після звільнення;
— заборону дій, що створюють конфлікт інтересів (зокрема співпраця з конкурентами під час роботи);
— відповідальність за шкоду (повна матеріальна відповідальність — КЗпП, ст. 134);
— порядок доступу до інформації та її використання.

У разі порушення роботодавець має діяти поетапно. Спочатку фіксується факт порушення (службове розслідування, докази). Далі можливе застосування дисциплінарного стягнення аж до звільнення (КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08, ст. 147, ст. 40, ст. 41). Одночасно підприємство може вимагати відшкодування прямої дійсної шкоди через суд (КЗпП, ст. 130, ст. 134).

Якщо має місце розголошення комерційної таємниці з істотною шкодою, можливе звернення до правоохоронних органів за ст. 232 Кримінального кодексу України. У випадку використання інформації конкурентом — також можливе звернення до Антимонопольного комітету за нормами Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Раді допомогти, звертайтесь ще!