Списання ліцензій: питання ПДВ та документи для підтвердження

Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 №242 (далі – НП(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 185.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
  
  
  


• постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.244 ПКУ, товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 34 НП(С)БО 8 передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.

Відповідно до п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).

Отже, при здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ПКУ та нарахувати податкові зобов’язання.

При здійсненні операцій зі списання нематеріального активу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 185.1 ПКУ та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому, податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

https://7eminar.ua/news/4146-platnik-spisav-z-balansu-nematerialnii-aktiv-shho-z-pdv

1. Ви абсолютно праві. Норма п. 189.9 Податкового кодексу України (ПКУ) стосується виключно основних засобів.

Згідно з пп. 14.1.138 ПКУ, нематеріальні активи прямо виключені з визначення «основних засобів».
Для цілей ПДВ нематеріальні активи прирівнюються до товарів (пп. 14.1.244 ПКУ).
Тому при їх списанні застосовується не «ліквідаційна» норма п. 189.9, а норма щодо «компенсуючого» ПДВ за пп. «г» п. 198.5 ПКУ (використання в операціях, що не є господарською діяльністю).
База оподаткування для таких випадків визначена у п. 189.1 ПКУ: вона становить балансову (залишкову) вартість, що склалася станом на початок звітного періоду, в якому здійснюється списання.

2. Нарахування ПДВ при нульовій залишковій вартості
Якщо залишкова вартість ліцензії або ПЗ на початок місяця списання становить 0 грн, то База оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ дорівнює нулю.
Податківці у своїх роз'ясненнях зазначають, що якщо вартість активу повністю включена до витрат через амортизацію, він вважається використаним у господарській діяльності. Отже, реального нарахування ПДВ до сплати не виникає.

3. Документальне підтвердження
Для підтвердження того, що актив списаний правомірно і не підлягає оподаткуванню (або має нульову базу), зазначеного вами пакета документів достатньо. Вам необхідні:

Протокол засідання інвентаризаційної комісії, у якому зафіксовано факт морального зносу, закінчення строку дії ліцензії або неможливість подальшого використання ПЗ для отримання економічних вигод.
Наказ керівника про списання об'єкта НМА з балансу.
Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3), затверджена Наказом Мінфіну №732 від 22.11.2004. В акті обов'язково має бути відображена первісна вартість, сума накопиченого зносу та залишкова вартість (0 грн).

Оскільки залишкова вартість нульова, обов'язок складати зведену податкову накладну за п. 198.5 ПКУ фактично відсутній (немає обсягу постачання), проте деякі фахівці радять реєструвати її з нульовими показниками для уникнення формальних претензій, хоча законодавчо це не є обов'язковим при нульовій базі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!