За дні простою надбавка за шкідливі умови праці не нараховується, а самі дні простою необхідно виключити із розрахунку спеціального стажу в Додатку 6 Об'єднаної звітності.

За нормою ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від 2/3 тарифної ставки/окладу.

Надбавки за шкідливі умови праці мають компенсаційний характер і виплачуються за час фактичної роботи в умовах, що відрізняються від нормальних. Оскільки під час простою працівник не виконував свої трудові обов'язки та не перебував під впливом шкідливостей, то підстав для нарахування такої надбавки немає. Оплата за цей період обмежується гарантованим розміром 2/3 окладу або вищим розміром, якщо це прямо передбачено вашими локальними документами.

Щодо Додатка 6- тут є нюанси. За загальним правилом маєте відобразити кількість днів, що зараховуються до спец.стажу- лише ті дні, в які працівник був фактично зайнятий в умовах, передбачених відповідними Списками (№1 або №2), повний робочий день.
Оскільки під час простою робота не виконувалася, цей період не вважається стажем роботи у шкідливих умовах. Відповідно, кількість днів спецстажу у Додатку 6 за січень 2026 року має бути зменшена на 2 дні простою.

Але Мінсоцполітики в листі від 08.02.2016 № 713/039/161-16 роз’яснює, що час простою може бути зарахований до пільгового стажу не більше 1 місяця в календарному році на підставі уточнюючих довідок. Й наголошують, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є:

– наявність професії або посади в Списках №1 і №2;

– підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, порядок проведення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442;

– виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком №1 та №2, протягом повного робочого дня.

Тобто в Д6 маєте зазначити саме кількість днів, коли працівник працював у шкідливих умовах, без урахування днів простою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!