Списання заборгованості нерезидентів: норми та ризики для підприємств

На нашу думку, для відповіді на це питання треба подивитися умови договору з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.02 р. № 72/36-612/6-2968, від 17.12.2007 р. N 72/19-612/1-3811); Конвенція на сайті ООН з переліком країн - https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=X-7&chapter=10&clang=_en)

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Тобто, не списуєте цей борг зараз бо не сплив строк позовної давності

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країни (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни

Якщо настане час списання боргу, то в обліку:

Дт 632,6812 Кт 717 - дохід від списання кредиторської заборгованості, в податковому обілку - як в бухобліку

Дт 944,38 Кт 362,632,3712 - витрати від списання дебіторської заборгованості

Можливі коригування при списанні Дт-заборгованості (якщо Ви квартальник) за правилами п. 139.2 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685):

- на збільшення - проводка Дт 944 Кт 362 (ряд. 2.1.3 додатку РІ)

- на зменшення - ця ж сума, якщо дотримані вимоги п. 14.1.11 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256) (ряд. 2.2.3 додатку РІ).

Також можливий податок на репатріацію

ПКУ визначає наступне в ст. 14 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):

"14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних)."

Тобто, списана сума Дт 944 Кт 362 буде вважатися безповоротною фіндопомогою наданою нерезиденту.

Це означає, що до такого доходу нерезидента можна застосувати норму п. 141.4.1 "к" ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752) - як "інші доходи", з яких Ви маєте сплатити 15 % податку на репатріацію.

Також ДПС може розглядати це як безоплатну передачу нерезиденту товарів - ЗІР (102.16, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38295), теж буде податок на репатріацію.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!