Провести взаємозалік між фірмами А і Б у цьому випадку не можна, бо відсутня зустрічність вимог - боржником за фінзаймом є засновник, а не компанія Б.

У ситуації, коли фірма А винна своїм засновникам за отриманий фінансовий займ, а фірма Б винна фірмі А за поставлений товар, провести прямий взаємозалік зобов’язань між фірмами А і Б неможливо через відсутність зустрічних вимог, як того вимагає ст. 601 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3014.

Для заліку потрібна така структура:

фірма А має борг перед фірмою Б за одним договором,

фірма Б – перед фірмою А за іншим договором,

і обидві сторони одночасно є і боржниками, і кредиторами одна перед одною. У наведеному випадку ланцюг виглядає інакше: А винна засновникам, Б винна А.

Взаємозалік можливий лише між двома сторонами, а тут маємо трьох юридично різних суб’єктів (А, Б, засновники).

Навіть попри однакових засновників, фірми є самостійними юридичними особами, тому залік на підставі лише корпоративного контролю не вірний.

Для правомірного припинення таких зобов’язань краще оформити реальні грошові розрахунки або здійснити послідовну переуступку вимоги.

У такому випадку засновники можуть переуступити свій борг від фірми А на фірму Б, і тоді фірми А та Б стануть сторонами зустрічних однорідних зобов’язань, придатних до взаємозаліку.

Податкова часто уникає чіткої відповіді щодо ПДВ у випадках цесії чи переведення боргу, особливо коли не відбувається постачання товарів або послуг (зокрема категорія 101.15 ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=29192).

У такій ситуації краще отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК) за ст. 52 ПКУ. Це офіційна позиція податкової щодо саме вашого випадку, яка захищає від штрафів навіть у разі зміни підходу контролюючих органів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!