Планова вартість виробництва: як правильно її визначити

Ви можете вказати приблизну суму, наприклад, виходячи із середньої ціни придбання сировини (лісу) за куб.м., або використовувати ринкову вартість готової продукції.

Ця цифра не є важливою для фінального розрахунку податку на прибуток, оскільки вона є попередньою. Під час процедури «Закриття місяця» в BAS відбувається перерахунок (коригування) планової собівартості до фактичної собівартості продукції. Всі витрати, зібрані на рахунку 23 «Виробництво», будуть розподілені, і саме фактична собівартість готової продукції (рахунок 26) та собівартість реалізації (рахунок 901) вплинуть на фінансовий результат і, відповідно, на податок на прибуток

Планова собівартість в BAS Бухгалтерії — це прогноз витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг на певний період, що використовується для обліку готової продукції за витратами до моменту закриття місяця.

Як у BAS розподіляються загальновиробничі витрати на собівартість продукції
Протягом місяця всі витрати, пов’язані з виробництвом, збираються на рахунках витрат.

Готова продукція (або напівфабрикати) оприбутковується за плановою собівартістю.

Протягом місяця також фіксуються надані послуги, а під кінець періоду — вносяться дані про залишки незавершеного виробництва.

І саме на цьому завершальному етапі (при проведенні «Закриття місяця») виконується ключова дія: розрахунок фактичної собівартості. У цей момент програма:

• перерозподіляє всі накопичені витрати в межах кожної номенклатурної групи;


• додає до собівартості частку загальновиробничих витрат;


• враховує втрати від браку (якщо є).

Тобто, незалежно від того, що протягом місяця загальновиробничі витрати були накопичені окремо (на рахунку 91), саме при закритті періоду вони розподіляються на відповідні субрахунки 23 згідно до налаштувань та зазначених способів розподілу. Від цього напряму залежить повнота собівартості й точність фінансової картини.

Щоб програма коректно виконала розподіл загальновиробничих витрат, необхідно заздалегідь налаштувати відповідні правила у регістрі відомостей «Методи розподілу непрямих витрат організацій», який розміщено в розділі «Головне» → «Облікова політика» → вкладка «Загальновиробничі»:

У відкритому регістрі зазначається:

організація — для якої застосовується правило;
підрозділ — за потреби (не обов’язково);
стаття витрат — конкретна стаття загальновиробничих витрат;
спосіб розподілу — вибрана база розподілу.

Якщо для всіх витрат і підрозділів передбачено єдине правило списання, поля «Підрозділ» і «Стаття витрат» залишаються порожніми. Це дозволяє встановити загальне правило без деталізації. Водночас, якщо потрібно застосувати різні бази для різних витрат або підрозділів, зазначення цих колонок є обов’язковим.

Способи розподілу загальновиробничих витрат у BAS
Обраний спосіб розподілу має ключове значення, адже саме від нього залежить, наскільки об’єктивно загальновиробничі витрати будуть розподілені між видами продукції або підрозділами.

Що це означає на практиці? Користувач самостійно обирає, з чим порівнювати витрати, щоб справедливо розподілити їх між продукцією або підрозділами. У BAS Бухгалтерія КОРП доступні наступні способи розподілу загальновиробничих витрат.

Обсяг випуску — це розподіл за кількістю виготовленої продукції. Базою є кількість виготовленої продукції чи наданих послуг у поточному періоді. Дані беруться з регістру накопичення «Випуск продукції і послуг в планових цінах (бухгалтерський облік)», колонка «Кількість».
Планова собівартість випуску – це розподіл пропорційно вартості виробленого. Базою є планова вартість випущеної продукції/послуг. Дані також беруться з регістру «Випуск продукції і послуг у планових цінах», колонка «Планова вартість».
Оплата праці — чим більше зарплати на виробництво, тим більша частка витрат. Базою є сума прямих витрат на оплату праці (рахунки 231, 232, за статтями з видом витрат «Оплата праці», за винятком кореспондуючих рахунків 24 і 91).
Матеріальні витрати — витрати йдуть туди, де більше матеріалів. Базою є сума прямих матеріальних витрат за статтями з видом «Матеріальні», за тими ж рахунками (231, 232).
Прямі витрати — базою є загальна сума прямих виробничих витрат, відображених на статтях відповідного типу.
Окремі статті прямих витрат — можна вручну задати перелік статей, які братимуть участь у розподілі. Списки зберігаються в окремому довіднику.
Не розподіляється — коли витрати залишаються на 91 рахунку без рознесення.
Для аналізу кожного зі способів зручно користуватись звітами «Аналіз рахунку» або «Обороти рахунку» за рахунками 231 і 232 — з відповідними фільтрами по статтях витрат та кореспондуючих рахунках.

Важливо знати:

якщо обраний спосіб — витрати (наприклад, оплата праці, матеріали, прямі витрати), то загальновиробничі витрати розподіляються як на готову продукцію, так і на незавершене виробництво;
якщо — випуск (обсяг або планова собівартість), тоді вся сума загальновиробничих витрат лягає тільки на готову продукцію, а незавершене виробництво не враховується.

Постійні та змінні загальновиробничі витрати у BAS
Щоб вести облік відповідно до НП(С)БО 16, у BAS Бухгалтерія КОРП передбачено механізм ведення обліку загальновиробничих витрат з урахуванням їх поділу на постійні та змінні. Це важливо, оскільки правила розподілу для них — різні.

Чи є витрата постійною, визначається у довіднику «Статті витрат»:

Для таких витрат встановлюється прапорець «Постійна витрата» — це і є сигнал для програми застосовувати спеціальний порядок розподілу:

Розподіл загальновиробничих витрат у BAS при закритті місяця
Розподіл загальновиробничих витрат є невід’ємною частиною розрахунку собівартості продукції, робіт або послуг. У BAS Бухгалтерія КОРП цей процес відбувається автоматично — під час проведення регламентного документа «Закриття місяця» з установленим прапором «Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)».

Цей документ можна знайти за маршрутом: «Операції» → «Закриття періоду» → «Закриття місяця»:

Документ містить перелік регламентних операцій, які виконуються в межах періоду. Нас цікавить одна з них — «Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)»:

Саме вона відповідає за формування фактичної собівартості, і, зокрема, виконує розподіл загальновиробничих витрат. При проведенні ця операція:

відображає списання залишку з рахунку 91;
розподіляє загальновиробничі витрати по номенклатурних групах;
переносить їх на рахунки виробництва — зокрема, 231 (основне виробництво) або 232 (допоміжне виробництво) — відповідно до налаштувань у методах розподілу.
Таким чином, в кінці місяця рахунок 91 «обнуляється», а всі витрати включаються до складу собівартості продукції:

постійні витрати розподіляються відповідно до нормальної потужності підприємства — це дозволяє уникнути перекосів при тимчасовому зниженні обсягів виробництва;
змінні та постійні розподілені витрати потрапляють до складу витрат основного й допоміжного виробництв, розподіляючись за номенклатурними групами, для яких ведеться облік на рахунках 231 і 232;
постійні загальновиробничі витрати, що не вдалося розподілити, не губляться — вони включаються до собівартості реалізованої продукції і потрапляють на рахунок 90 «Собівартість реалізації», теж у розрізі номенклатурних груп: продукції, робіт чи послуг.

Отже, розподіл загальновиробничих витрат у програмах BAS — це важливий інструмент контролю витрат підприємства. Правильне налаштування дозволяє підвищити точність фінансового обліку та спростити підготовку звітності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!