1. Як правильно оформити в обліку використання генератора у виробництві на підприємстві.
Облік генератора. Строк служби генератора явно більше року. Значить з метою бухобліку його слід класифікувати як необоротний актив (п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92; далі – НП(С)БО 7). При цьому, якщо вартість генератора:

не перевищує межу малоцінності, встановлену на підприємстві (тобто вартісну ознаку по віднесенню необоротних активів до МНМА (як правило, її встановлюють на рівні податкової межі в сумі 20 тис. грн), яку кожне підприємство вправі встановити самостійно – пп. 5.2 НП(С)БО 7), то його треба обліковувати на субрахунку 112 (Дт 153 Кт 631 – під час придбання та Дт 112 Кт 153 – у періоді введення його в експлуатацію);
перевищує таку межу малоцінності, то його треба обліковувати на субрахунку 104 (Дт 152 Кт 631 – у періоді придбання та Дт 104 Кт 152 – у періоді введення в експлуатацію).

Відповідно, з місяця, наступного за місяцем введення генератора в експлуатацію, по ньому слід почати нараховувати амортизацію за одним із методів, передбачених п. 26 та п. 27 НП(С)БО 7.
Бухзаписи щодо нарахування амортизації роблять звичайні: Дт 23, 91, 92, 93, 949 Кт 13. Витратний рахунок треба обирати залежно від того, де буде встановлено такий генератор.
До речі, якщо генератор Ви будете обліковувати у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (тобто на субрахунку 112), то в такому разі амортизацію по ньому можна розраховувати методом (п. 27 НП(С)БО 7):

або 50 % вартості – у першому місяці його використання, а решта 50 % – у місяці списання такого об’єкта з балансу;
або 100 % амортизовуваної вартості генератора в першому місяці його використання.

2. Як це робити,які нормативні документи потрібні,накази по підприємству, які потрібні дозволи і ліцензії, як відобразити в обліку і які податки платити?
Екологічний податок. Відповідно до п. 240.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є, зокрема, суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Визначення останніх наведено в пп. 14.1.230 ПКУ. Там сказано, що це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.
Поруч з цим в п. 46 підрозділу 5 р. ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування р. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у пп. 14.1.230 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, наразі суб'єкти господарювання, які використовують дизельний генератор, не є платниками екологічного податку. До речі, вказували на це й податківці (див. консультацію у категорії 117.01 ЗІР). Також відмітимо, що в іншій консультації із категорії 117.01 ЗІР податківці вказували, що в період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування суб’єкт господарювання, який використовує електрогенераторну установку, що класифікується за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (інших об’єктів оподаткування екологічним податком не має), не подає до контролюючого органу податкову декларацію з екологічного податку та заяву про відсутність у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку.

3. Форма №20-ОПП. У категорії 116.11 ЗІР податківці вказували: суб’єкту господарювання повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за ф. 20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юридичної особи, стосовно яких подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП, не потрібно. Адже тут діє принцип укрупнення інформації.
Якщо ж інформацію про приміщення, в якому ви плануєте ставити генератор, ви не подавали, то є сенс зробити це зараз.
4. Ліцензія на зберігання пального. Під час дії воєнного стану та ще 30 днів після його завершення, ліцензія на зберігання пального саме для генератора не потрібна, якщо обсяг зберігання на одному об’єкті не перевищує 2000 літрів, а якщо більший – також можна обійтися без ліцензії, але обов'язкове подання декларації про провадження діяльності зі зберігання пального до податкового органу.

Це визначено п. 24 Прикінцевих положень Закону України від 21.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817).
З моменту подання декларації у суб’єкта, який зберігатиме пальне для генератора в обсязі більше 2000 л, виникає право на таке зберігання. Декларація подається в довільній формі, у паперовому або електронному вигляді відповідно до порядку, визначеного ст. 42 ПКУ.
Право на зберігання пального понад 2000 літрів для потреб електрогенераторної установки виникає з моменту подання такої декларації до контролюючого органу. В електронній формі така декларація подається у вигляді листа у форматі PDF-файлу через меню електронного кабінету – «Листування з ДПС»
https://7eminar.ua/news/3141-generator-na-pidprijemstvi-pitannya-obliku-ta-opodatkuvannya
5. Як правильно оформити списання ПММ на генератор?
Паливо для роботи генератора обліковується як матеріальні запаси на рахунку 203 «Паливо». Вартість закупівлі включає ціну палива і транспортні витрати. Списання пального здійснюється відповідно до фактичного обсягу споживання.

Паливо, необхідне для роботи генератора, обліковується як матеріальні запаси підприємства. Його закупівля оформлюється через оприбуткування на рахунок 203 «Паливо» із включенням до вартості закупівельної ціни та транспортних витрат. У процесі використання генератора паливо списується у витрати відповідно до фактично спожитих обсягів.
Розробка нормативів витрат пального для генератора не є обов’язковою, але підприємство може впровадити їх для контролю витрат. Особливо це актуально для платників ПДВ, які повинні враховувати можливість негосподарських витрат. Такі витрати можуть обмежити право на податковий кредит за пальне, придбане для генератора, якщо воно використовується не в господарській діяльності.
Підприємство може самостійно встановлювати норми витрат пального для генератора. У 2023 році було розроблено Методичні рекомендації щодо нормування витрат пального, мастильних матеріалів та інших ресурсів, які можуть слугувати орієнтиром для розробки таких норм.
Для розрахунку витрат палива враховується:

кількість годин роботи генератора;
годинна витрата палива, вказана в технічному паспорті.

Загальний обсяг списання палива розраховується як добуток відпрацьованих годин на номінальну витрату. Результати оформлюються актом на підставі даних журналу обліку роботи генератора.
https://7eminar.ua/news/20-palivo-dlya-generatora-yak-kupiti-i-spisati

Раді допомогти, звертайтесь ще!