На рахунок 39 з подальшим помісячним списанням на витрати згідно напряму використання автомбілю.

Докладно:

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України № 85, є обов’язковим для кожного власника автомобіля, зокрема й для підприємств, що експлуатують службовий транспорт. Експлуатація транспортного засобу без чинного поліса автоцивілки прямо заборонена відповідно до п. 21.1 Закону № 1961.

Цей вид страхування покликаний покривати відповідальність власника авто перед третіми особами у разі заподіяння шкоди під час дорожньо-транспортної пригоди. Не слід плутати автоцивілку з добровільним страхуванням вантажів або власного автомобіля (КАСКО). Автоцивілка забезпечує компенсацію виключно шкоди, заподіяної іншим учасникам дорожнього руху.

З точки зору бухгалтерського обліку, витрати на придбання поліса автоцивілки, які зазвичай сплачуються авансом, не включаються одразу до витрат періоду. Їх доцільно обліковувати через рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім щомісячно розподіляти на витрати пропорційно строку дії договору страхування. Для таких розподілів використовуються рахунки 92 (адміністративні витрати), 93 (витрати на збут), 91 (загальновиробничі витрати) або 23 (виробництво) — залежно від напряму використання транспортного засобу. Якщо дія поліса охоплює лише один місяць, використання рахунку 39 не є обов’язковим.

Розрахунки з страховиком ведуться на рахунку 65, з можливістю деталізації за допомогою субрахунку (наприклад, 657) для зручності обліку саме автоцивілки.

Якщо під час ДТП буде встановлено, що шкода іншим особам частково не покривається полісом (через наявність франшизи), роботодавець — власник авто, повинен компенсувати цю суму самостійно. У такому випадку витрати визнаються у бухгалтерському обліку на рахунках 949 або 977, відповідно до характеру витрат, а розрахунки з потерпілими відображаються на рахунку 685.

З податкової точки зору, витрати на автоцивілку не підлягають коригуванням згідно з ПКУ, тобто вони визнаються в податковому обліку відповідно до бухгалтерських даних. А от щодо ПДВ, операції зі страхування згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом обкладення податком на додану вартість, тому нарахування податкового кредиту або зобов’язань у цій частині не виникає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!