Застосування відрядження для водіїв: правові нюанси та рекомендації

Добрий день, прошу консультацію, щодо питання.Транспортне підприємство надає послуги по вантажних перевезеннях по Україні та за кордон, посада водій, затверджено графік роботи 40 год. в тиждень.Чи можна водієві застосовувати відрядження , чи це буде трактуватись як роз'їзний характер роботи.В наказі про облікову політику вказано ,що до водія застосовується відрядження, чи цього буде достатньо.

АК

Антон, консультант

експерт

22.09.2025 | 21:14

Очікує відповідь

Такі поїздки мають бути визнані або відрядженням або роз’їзним характером роботи.

Відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи з дотриманням гарантій ст. 121 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719):

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Якщо специфіка роботи працівника полягає у постійних роз’їздах, кожну таку поїздку вважати відрядженням недоцільно, натомість можна встановити працівнику роз’їзний характер роботи і призначити відповідну доплату.
Поняття "роз’їзного характеру роботи" в українському законодавстві не врегульовано.
У Листі від 17.11.2006 № 307/13/133-06 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0307203-06#Text) Мінпраці констатувало, що підприємство самостійно вирішує доцільність встановлення та розмір надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер робіт.
Перелік працівників, яким встановлюється зазначена надбавка, а також її розмір встановлюється роботодавцем самостійно.
Виходячи з цього, на нашу думку, кожен роботодавець має можливість самостійно вирішувати, що вважати роз’їзним характером роботи, кому встановлювати відповідну доплату і за які дні рахувати. Ці питання прописуються у колективному договорі, а за його відсутності - у положенні про оплату праці чи окремому наказі роботодавця або індивідуальному трудовому договорі.

Якщо поїздку працівника вирішено вважати відрядженням, на нашу думку, підтверджувати таке рішення буде з одного боку наказ про відрядження, а з іншого - відсутність документально закріпленого на підприємстві рішення вважати роботу водія роз’їзною.

Раді допомогти, звертайтесь ще!