Визначення частки використання товарів в оподаткованих операціях
Застосовувати розподіл ПДВ слід лише в тих випадках, коли дійсно є відповідні активи. Якщо підприємство придбаває товар без ПДВ, і цей товар використовується виключно в неоподатковуваних операціях, то потреби в розподілі податкового кредиту не виникає. Такий обов’язок з’являється лише тоді, коли товари, роботи або послуги були придбані з ПДВ і надалі використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.
Якщо таких товарів або послуг, які мають змішане використання, не виявлено, варто звернути увагу на загальні витрати, пов’язані з діяльністю в цілому. Наприклад, оренда офісного приміщення чи комунальні платежі. Такі витрати зазвичай придбаваються з ПДВ, але можуть частково використовуватись у діяльності, пов’язаній із постачанням звільнених від оподаткування товарів. Саме за цими витратами найчастіше виникає необхідність визначення частки.
Вперше додаток 5 до декларації подається в тому місяці, коли з’являються операції, що одночасно призначені для використання як у оподатковуваній, так і в неоподатковуваній діяльності. Водночас товари або послуги, придбані без ПДВ і використані повністю в неоподатковуваних операціях, не беруть участі у цьому розподілі. Другий раз він подається вже тільки за рік, тобто в грудневій деклараціїї. А весь чей час, до грудня, платник просто наразовує не пізніше останнього дня місцякомпенсуючі податкові зобьов'язання за подвійними операціями, складаючи зведену ПН, .
Розподіл і подальший перерахунок ПДВ відбувається згідно з нормами статті 199 Податкового кодексу України.
Йдеться виключно про так звані "подвійні" придбання — коли активи, придбані з ПДВ, використовуються у змішаній діяльності. Податкові зобов’язання в такому разі нараховуються лише на частку податкового кредиту, яка припадає на використання у неоподатковуваних операціях. Решта суми податкового кредиту залишається не зменшеною.
Для такого розрахунку застосовується умовний коефіцієнт, який відповідає частці використання активу в неоподатковуваній діяльності. Нарахування податкових зобов’язань проводиться саме за цим коефіцієнтом. У кінці року виконується річний перерахунок, у межах якого обчислюється новий коефіцієнт на підставі фактичних обсягів операцій, після чого проводиться коригування нарахованих зобов’язань.
Платник має відображати розподільчий ПДВ у тому податковому періоді, коли вперше виникає право на податковий кредит. Зауважимо, що поки податкова накладна постачальником не зареєстрована, жодних нарахувань не здійснюється.
Формула коефіцієнта:
Коефіцієнт = 1 - (обсяг оподатковуваних операцій / загальний обсяг операцій).
Якщо неоподатковувані операції виникають уперше, цей коефіцієнт розраховується лише за той місяць. У такому разі заповнюється лише рядок 2 таблиці 1 додатка Д5. Складається компенсуюча податкова накладна тільки на ту частину вхідного ПДВ, яка визначена з урахуванням цього коефіцієнта, і тільки по "подвійних" активах.
Приклад: податковий кредит у місяці, коли були здійснені неоподатковувані операції, сформувався за рахунок витрат на оренду приміщення і комунальні послуги. Податкові накладні по цим витратам зареєстровані. Припустимо, коефіцієнт становить 0,1. Отже, необхідно скласти компенсуючі податкові накладні на зазначені витрати з урахуванням ПДВ у розмірі 10% (тобто частка, що припадає на неоподатковувану діяльність).
Зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня місяця, у якому мали місце такі "подвійні" операції.
У шапці зведеної ПН:
У верхньому лівому куті зазначається: «Зведена податкова накладна», ознака зведеності — «2»;
Ставимо позначку «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу» й обираємо тип причини:
«08» — при одночасному використанні в оподатковуваних та необ’єктних операціях;
«09» — при одночасному використанні в оподатковуваних та пільгованих операціях.
На кожен тип причини оформлюється окрема зведена податкова накладна.
У частині, де зазначаються дані продавця, вказуються реквізити підприємства. У полі «Отримувач» також вказуються свої дані, а як ІПН покупця — умовний ІПН: 60000000000. Поле «Податковий номер покупця» залишається порожнім.
У табличній частині:
У графі 2 вказуються дати та номери податкових накладних або інших документів (митних декларацій, чеків тощо), що підтверджують вхідний податковий кредит, який підлягає розподілу.
У декларації:
Податкові зобов’язання за ставкою 20 % — у рядку 4.1;
За ставкою 7 % — у рядку 4.2;
За ставкою 14 % — у рядку 4.3.
Річний перерахунок зобов’язаний провести кожен платник ПДВ, який протягом року нараховував компенсуючі податкові зобов’язання. Обов’язок зберігається навіть у разі припинення пільгових операцій до кінця року, якщо вони здійснювалися раніше.
Порядок дій при річному перерахунку:
Розраховується річний коефіцієнт ЧВ та анти-ЧВ на підставі загального обсягу операцій;
Перераховуються раніше нараховані компенсуючі ПЗ;
Складаються розрахунки коригування;
Відображаються результати перерахунку в декларації за грудень;
Результати відображаються в бухгалтерському обліку.
Таким чином, перерахунок проводиться поетапно та узгоджується як у податковій, так і в бухгалтерській звітності.
. Див. також https://7eminar.ua/news/2913-pereraxunok-pdv-2024-shho-vraxuvati
Раді допомогти, звертайтесь ще!
