Коригування фінансового результату: витрати на страхування життя директора

Є збільшувалльна різниця:

Стаття 123-1. Порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії

Якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку-страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Тобто, якщо ви раніше сплатили страхові платежі, внески, премії за довгостроковим страхуванням життя за такого звільненого працівника і включили ці суми до своїх бухвитрат, то тепер зобов’язані на підставі ст. 123-1 ПКУ:

1) збільшити фінрезультат звітного періоду та суму таких раніше сплачених платежів;

2) нарахувати пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому розірвано договір.

Причому такий неприємний обов’язок «коригування» поширюється на всіх платників податку на прибуток, у тому числі й на малодохідників. Зазначене коригування фінрезультату відображайте в ряд. 4.1.5 додатка РІ до декларації з податку на прибуток. Тут же відображайте й суму нарахованої пені за такою операцією.

Жодні інші нарахування за розірваним договором довгострокового страхування життя, зокрема ЄСВ, ПДФО і ВЗ, коригуванню не підлягають.

Зверніть увагу, що збільшувати фінрезультат та нараховувати з пеню необхідно, тільки якщо порушені вимоги договору довгострокового страхування життя (див. лист ДПСУ від 07.12.2021 № 4581/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Саме тому, якщо працівник звільняється, але при цьому договір довгострокового страхування життя на його користь зі страховою компанією ви не розриваєте, то й фінрезультат ви не коригуєте. Те саме стосується і ситуації, коли свої функції страхувальника ви передаєте новому роботодавцю працівника, який звільнився, на підставі тристороннього договору (між вами, новим страхувальником і застрахованою особою).

Іншими словами, власне факт припинення трудових відносин між працівником і страхувальником не зобов’язує платника-страхувальника здійснювати це коригування (див. лист ДПСУ від 26.09.2019 № 382/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і БЗ 102.12).

Раді допомогти, звертайтесь ще!