у рієлторів в Україні немає законної можливості приймати оплати за свої послуги, не стаючи на облік у Держфінмоніторинг.

Відповідно до положень ст. ст. 7 - 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі - Закон № 361) кожен фахівець щодо операцій з нерухомістю як суб'єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід. При цьому СПФМ зобов'язаний забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками та вжиття належних заходів з метою їх мінімізації.

https://mof.gov.ua/storage/files/Роз’яснення_для_сектору_нерухомості_.pdf

Тож кожен із рієлторів має передусім розробити та впровадити ризик-орієнтований підхід у своїй роботі. Для цього слід ураховувати відповідні критерії ризику, зокрема пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передання (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від СПФМ, способом надання (отримання) послуг.

Про те, що власне уся рієлторська діяльність, як то вчинення будь-яких дій з активами клієнта (участь, від імені та/або за дорученням клієнта та/або допомога клієнту планувати чи здійснювати операцію) є здійсненням фінансової операції СПФМ та, відповідно, потребує постановки на облік у Держфінмоніторингу, Мінфін наголошував ще кілька років тому (лист від 09.03.2021 р. № 26110-05-10/7351).

Раді допомогти, звертайтесь ще!