Аргументація правомірності списання собівартості та ПДВ у 2023 році

AI правильно вказав основну норму, але оскільки ваша ситуація має важливі практичні нюанси, я доповнила відповідь персональним коментарем:

Списання собівартості попередніх років через рахунок 44 за бухгалтерською довідкою є виправленням облікової помилки, а не постачанням товарів чи послуг. Якщо списані суми стосуються активів, фактично реалізованих у минулих періодах в оподатковуваних господарських операціях, підстав для нарахування ПДВ, у тому числі компенсуючих зобов’язань, немає.

За п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text помилки попередніх років виправляють шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку або непокритого збитку на початок звітного року.

Якщо дохід від реалізації товарів, робіт чи послуг визнали в попередніх періодах, але їхню собівартість своєчасно не відобразили на рахунку 90, списання цієї суми на поточні витрати було б грубим порушенням стандартів обліку. Єдиним коректним способом закриття відповідних залишків на рахунках запасів або виробництва є запис через субрахунок 441 або 442.

Бухгалтерська довідка, на підставі якої здійснюється коригування, має містити всі обов’язкові реквізити відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text та п. 4.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n17.

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. За пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів передбачає передачу права розпоряджатися ними як власник, зокрема шляхом продажу, обміну або дарування.

Коригувальний бухгалтерський запис не супроводжується переходом права власності на активи до третіх осіб. Тому сам запис через рахунок 44 не є цивільно-правовою операцією відчуження та не підпадає під визначення постачання товарів чи послуг.

Податкові інспектори нерідко розцінюють списання активів через рахунок 44 як нестачу або негосподарське використання за пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ. Для спростування цього висновку потрібно документально підтвердити зв’язок списаної собівартості з господарською діяльністю.

Якщо відповідні товари, готову продукцію чи роботи фактично реалізували покупцям у минулих роках, податкові зобов’язання з ПДВ уже були нараховані під час реалізації відповідно до ст. 187 ПКУ. Використання активів в оподатковуваних господарських операціях виключає нарахування компенсуючих зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ. Повторне нарахування ПДВ на таку собівартість призводить до протиправного подвійного оподаткування тієї самої операції.

Заперечення до акта перевірки подають протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ. До них додають бухгалтерську довідку з детальним помісячним розрахунком та зазначенням конкретних постачань минулих періодів, до яких належить несписана собівартість: номерів договорів, накладних або актів наданих послуг.

Також додають копії первинних документів на реалізацію за минулі роки — видаткових накладних, актів виконаних робіт, під які формувалася собівартість. Нарахування ПДВ під час продажу підтверджують зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та витягами з відповідних декларацій із ПДВ.

Калькуляції або розрахунки собівартості мають підтверджувати, що списана вартість запасів чи витрат належить до собівартості раніше реалізованої продукції або послуг, а не є фактичною нестачею чи втратою цінностей на складі.

Виправлено невідображення собівартості попередніх років через коригування нерозподіленого прибутку або непокритого збитку — Дт 44 – Кт 20, 23, 26, 28.

Раді допомогти, звертайтесь ще!