На нашу думку, протягом періоду з 2021 ро і до моменту повернення коштів Ви мали дебіторську заборгованість, яка була монетарною статтею по якій нараховувались курсові різниці.

На момент повернення позики в обліку буде так:

Дт 312 Кт 3772 - повернення валюти за курсом НБУ

Дт 3772 Кт 714 - курсова різниця від перерахунку монетарної заборгованості на дату погашення дебіторської заборгованості.

Щодо включення в базу ЄП суму повернутої фіндопомоги.

ЗІР (108.01.02, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28181):

"Чи включається до складу доходу ЮО - платника ЄП третьої групи сума наданої/отриманої поворотної фінансової допомоги?
Відповідь:
Сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.
Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги."

Отже, при поверненні наданої ПФД у платника ЄП не виникає оподаткований дохід незалежно від строку, протягом якого така ПФД була надана

Щодо курсових різниць по дебіторці

ЗІР (108.01.02, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40760):

"Чи включаються до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?

Відповідь:

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
...Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 зі змінами та доповненнями.
Згідно з п. 4 НП(С)БО 21 курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п.п. «а» п. 7 НП(С)БО 21).
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.… (абзац перший п. 8 НП(С)БО 21).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.
У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.»

Отже, з цієї відповіді можна зробити висновок - що тільки позитивні курсові різниці по валютним рахункам (валюті) включаються до бази ЄП, а от позитивні курсові різниці по заборгованостям під ЄП не потрапляють.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!