Заголовок тимчасово відсутній

Нагадаємо, що проблема полягає в тому, що електроенергія (у т. ч. вироблена з альтернативних джерел) є підакцизним товаром (п. 215.1, п.п. 215.3.9 ПКУ). Згідно із пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі – Ліцензійні умови), затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467

Діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання підлягає ліцензуванню (крім випадків, визначених цим пунктом):

якщо сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на одній площадці вимірювання перевищує 5 МВт або якщо загальна сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на всіх площадках вимірювання перевищує 20 МВт;

незалежно від встановленої потужності об’єкта електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), виробництво електричної енергії на якому підлягає стимулюванню відповідно до закону шляхом встановлення «зеленого» тарифу або аукціонної ціни.

Діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання не підлягає ліцензуванню, якщо електрична енергія виробляється:

без мети її продажу на підставі договору та споживається для власних потреб, незалежно від встановленої потужності електрогенеруючого обладнання;

виробляється мобільною (автономною) електростанцією у період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення або скасування. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1467874-17#Text

Відшкодування витрат. Як варіант, про компенсацію може йтися як про відшкодування (компенсацію) здійснених орендодавцем витрат. Але ж орендодавець у нашому виплату не сплачує за електроенергію. Він її виробляє самостійно за допомогою СЕС.
Тож якщо ми йдемо цим шляхом — що орендар відшкодовує тільки витрати (не більше / не менше), то, по суті, орендар має відшкодувати витрати, понесені орендодавцем на виробництво спожитої орендарем електроенергії. При цьому їх сума має бути обґрунтована і розрахунково підтверджена. Це може бути амортизація СЕС, заробітна плата обслуговуючого СЕС персоналу тощо.
При цьому вочевидь матимемо справу з постійними витратами, а не зі змінними. Тобто їх нелогічно навіть прив’язувати до обсягу спожитої орендарем електроенергії.У такому випадку (якщо це лише відшкодування витрат і не більше) як такого продажу електроенергії (як товару «електроенергія» і за ціною, як для електроенергії) не буде.Якщо ж сума, яку сплачуватиме орендар, не відповідатиме сумі витрат на виробництво спожитої орендарем електроенергії, то це вже інша справа.

Наприклад, відшкодування буде здійснюватися за тарифом, за яким здійснюється продаж такої електроенергії виробниками, які мають ліцензію на її виробництво, або за іншою ціною. В такому разі цю операцію цілком вже можна розцінювати як операцію продажу електроенергії (тут буде додана вартість («прибуток») в самому відшкодуванні за електроенергію). А отже, можна це вважати економічною діяльністю суб’єкта господарювання з її продажу (з усіма негативними наслідками)

Раді допомогти, звертайтесь ще!