Заголовок тимчасово відсутній

Якщо ви займаєтеся роздрібним продажем товарів (одяг, сумки, аксесуари тощо), то це є саме продаж товару. Надаючи покупцям товар, ви не надаєте послугу. Вказувати в документах, що це надання послуг, є юридично некоректно, оскільки це може призвести до порушення податкового законодавства. Якщо ж ви хочету цю ситуацію підвести під визначення комерційного посередництва,то врахуйте слідуючі аспекти :

• комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
• Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
• Посередницькі договори є відокремленою групою договорів, за умовами яких одна сторона зобов'язується вчинити в інтересах другої сторони будь-які дії (як правило, правочини). До класичних посередницьких договорів відносяться:

1)агентський договір, згідно з яким одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати другій стороні (суб'єктові, якого представляє агент) послуги з укладання угод або сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок;

2) договір доручення, відповідно до якого одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії;

3)договір комісії, на підставі якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату укласти один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Незважаючи на те, що всі посередницькі договори мають специфічні ознаки, у них є і спільні характерні риси, зокрема: посередник завжди діє в інтересах особи, яку він представляє, і за її дорученням виконує поставлене завдання укласти правочин; посередницькі договори є оплатними, за винятком договору доручення, який може бути безоплатним, але тільки в разі, коли це закріплено в самому договорі; право власності (наприклад, на товари) належать замовникові і не переходить до посередника, оскільки все отримане ним підлягає передачі замовникові. Що стосується законодавчого регулювання, то договорам доручення і комісії присвячено гл. 68 і 69 Цивільного кодексу (далі –ЦК)

Раді допомогти, звертайтесь ще!