Заголовок тимчасово відсутній

Прямої заборони на виплату таких дивідендів в законодавстві не має.

Найбільшим питанням в цій виплаті є термін, оскільки загальний строк позовної давності в Україні становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 ).
Якщо дивіденди мали бути виплачені протягом 6 місяців з моменту ухвалення рішення у 2003 році, то строк позовної давності закінчився у 2006 році. Після спливу строку позовної давності акціонери чи учасники не можуть у судовому порядку вимагати виплати, але підприємство може виплатити їх добровільно.

Законодавство не забороняє добровільну виплату прострочених зобов’язань, якщо підприємство має на це фінансові можливості. Однак, слід звернути увагу на податкові наслідки: дивіденди, виплачені фізичним особам, підлягають оподаткуванню ПДФО (5% або 9%) та військовим збором (1,5%). Якщо дивіденди виплачуються юридичним особам, застосовуються інші податкові правила, залежно від їхнього статусу. Підприємство повинне задекларувати виплату у відповідному періоді та сплатити податки.

У 2003 році підприємство, ймовірно, визнало зобов’язання з виплати дивідендів, яке мало бути виконане у встановлений строк. Якщо виплата не відбулася, такі зобов’язання могли бути списані після спливу строку позовної давності (2006 рік).
Якщо у 2020 році підприємство вирішило виплатити дивіденди, вважаємо, що це слід розглядати як нову операцію, і слід її оформити у бухобліку та податковій звітності у відповідності до податкових вимог 2020 року.

Раді допомогти, звертайтесь ще!