Заголовок тимчасово відсутній

підписувати договір з двох сторін одна особа не може. Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Проблема тут у тому, що директор юрособи є представником тієї ж юрособи. Підписуючи договір від імені останньої із самим собою (тобто як із фізичною особою або ФОП), він явно діє у своїх інтересах. Порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦКУ може призвести до визнання правочину (тобто договору) недійсним.

Завдання очевидне: зробити так, щоб однією із сторін не виступав директор.

Якщо він доручить будь-якій третій особі укласти договір від його імені, то від ч. 3 ст. 238 ЦКУ ми далеко не відійдемо. Тут все ж простежуватимуться дії директора у своїх інтересах. Якщо ж договір від імені юридичної особи підпише не директор, то, по суті, такий правочин вже відповідатиме ст. 238 ЦКУ. Адже інтерес в укладенні договору виражають два різні суб’єкти — юрособа і фізична особа/ФОП (він же директор).

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, який вчиняє юрособа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Директор має право підписувати договори в силу закону (ч. 5 ст. 65 ГКУ, ч. 10 ст. 39 Закону № 2275, ч. 5 ст. 59 і ч. 2 ст. 60 Закону № 514-VI). Довіреність йому не потрібна. Якщо це не директор, то юрособа може уповноважити кого-небудь на підписання договору за допомогою:

— довіреності;

— установчих документів.

Довіреність найбільш поширений спосіб вирішення проблеми. Суть у тому, що юрособа доручає кому-небудь підписати такий договір від свого імені. Причому не важливо, це працівник підприємства чи ні.

Довіреність посвідчується нотаріально, тільки якщо сам договір теж буде нотаріально посвідченим (ч. 1 ст. 245 ЦКУ). Наприклад, між юрособою та її директором укладається договір оренди автомобіля. Оскільки згідно з ч. 2 ст. 799 ЦКУ такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, то і довіреність має бути нотаріально посвідчена.

Рішення загальних зборів.Менш поширений варіант, але, вважаємо, надійніший. Суть його в тому, що загальні збори своїм рішенням передають право на укладення договору кому-небудь, доручаючи видати для цього довіреність. У цьому випадку таку довіреність також підписуватиме директор або інший уповноважений орган відповідно до конкретного статуту (ст. 246 ЦКУ).

Проте таким чином, на нашу думку, вже не можна говорити про те, що директор діє у своїх інтересах. Адже своїм рішенням товариство додатково підкреслює волю юрособи на укладення договору.

Отже, якщо юрособа і фізична особа/ФОП (вона ж директор такої юрособи) матимуть намір укласти договір, то:

1) підписувати такий договір з двох сторін одній і тій самій людині не можна;

2) довірити третій особі (наприклад, головному бухгалтерові) підписання договору від імені юрособи з фізичною особою (ФОП) — директором можна за допомогою довіреності, але ця ситуація все ще може потрапити під ч. 3 ст. 238 ЦКУ;

3) найбезпечніший варіант — загальні збори довіряють кому-небудь підписати договір, а директорові доручають виписати відповідну довіреність;

4) якщо єдиний учасник (власник) юрособи ще й директор, то ризик визнання договору недійсним через порушення ч. 3 ст. 238 ЦКУ навіть із довіреністю і рішенням загальних зборів залишається.

Раді допомогти, звертайтесь ще!