Заголовок тимчасово відсутній

Постанова суду про визнання боржника банкрутом – це початок процесу ліквідації банкрута, який не може перевищувати 12 місяців (ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n948). Протягом цього періоду є ймовірність, що заборгованість буде погашена.

Тому на дату визнання судом боржника банкрутом немає впевненості у неповерненні заборгованості. Можна лише вважати, що з’являються сумніви щодо погашення такої заборгованості. Отже, така заборгованість у бухгалтерському обліку відповідає критеріям сумнівної заборгованості ( п. 4 П(С)БО 10).
В обліку списують:

безнадійну дебіторську заборгованість у межах резерву сумнівних боргів (РСБ), якщо його створювали – Д-т 38 «Резерв сумнівних боргів» К-т 36, 37;
залишок безнадійної дебіторської заборгованості у сумі понад резерв до складу витрат – Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» К-т 36,37.

Списану безнадійну дебіторську заборгованість відображають на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» до спливу строку позовної давності аби мати можливість її стягнути у разі зміни майнового стану боржника.

Податок на прибуток. Ті підприємства, які коригують фінансовий результат на податкові різниці, при списанні безнадійної дебіторської заборгованості застосовують різниці за пунктом 139.2 Податкового кодексу України (ПК).

А саме, фінрезультат до оподаткування:

• збільшують на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ;
• зменшують на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 Податкового кодексу України (ПКУ).

Отже, свій податковий фінрезультат вони можуть зменшити тільки на суму витрат від списання податкової безнадійної дебіторської заборгованості (пп. 14.1.11 ПКУ).

Оскільки у Вас наразі заборгованість не можна вважати безнадійною, то застосувати зменшувальну різницю Ви не зможете.

Раді допомогти, звертайтесь ще!