Заголовок тимчасово відсутній

Відображення платежів з виплати роялті в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до положень пункту 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Такі платежі фіксуються за датою нарахування в конкретний звітний місяць. Якщо витрати не можна прямо пов’язати з доходом за певний період, то вони включаються до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Ці витрати можуть бути включені до складу адміністративних витрат (Дт 92) або витрат на збут (Дт 93). В такому випадку витрати враховуються у звітному періоді, коли вони були здійснені (на дату нарахування). Важливо пам’ятати, що порядок, строки і розміри виплачуваних роялті мають бути визначені в ліцензійному договорі.

У випадку, коли виплачувані роялті можна прямо пов’язати з конкретними об’єктами витрат, суми роялті включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) (Дт 23, 91). Такі витрати визнаються одночасно з визнанням доходу від реалізації відповідної продукції.

Роялті, які перераховуються у пункті “в” підпункту 141.4.1 Податкового кодексу України (ПКУ), визначають перелік “нерезидентських доходів”, з яких підлягає утримання податку на репатріацію за ставкою 15%. Цей податок утримується з суми, яка виплачується нерезиденту за будь-які послуги, перелічені в підпункті 141.4.1 ПКУ, незалежно від того, чи надається ця послуга на території України чи за її межами.

Коли такий податок перераховується до бюджету? Перерахування податку до бюджету здійснюється під час виплати доходу нерезиденту, згідно з підпунктом 141.4.2 ПКУ. Сума доходу, з якої утримується і сплачується податок, визначається на основі офіційного курсу Національного банку України на дату виплати.

Однак, якщо з країною, де зареєстрований нерезидент, укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, роялті можуть оподатковуватися згідно з правилами цього договору. У такому випадку ставка податку може бути значно нижчою або виплата взагалі може бути звільнена від оподаткування. Тому важливо уважно перевіряти, з якої країни є нерезидент. Головне, щоб нерезидент підтвердив свій “нерезидентський” статус довідкою (або її нотаріально засвідченою копією), що підтверджує його резидентство в країні, з якою укладений міжнародний договір (пункт 103.4 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!