Заголовок тимчасово відсутній

Наразі, за відсутності договору, можна оформити використання автомобіля працівника (зокрема директора) в господарській діяльності за допомогою договору (не обов’язково нотаріального) та на підставі цього договору – наказом. У такому разі працівнику (директору) за згодою сторін встановлюється компенсація. Така компенсація є об’єктом оподаткування ПДФО (18%) і військовим збором (1,5%), але не є базою для ЄСВ, оскільки цей випадок передбачений у Переліку №1170 (пункт 11: «Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту») https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text.

Оскільки компенсація є договірною величиною між працівником і підприємством, витрати на паливно-мастильні матеріали (ПММ), понесені працівником, підтверджуються у спосіб, визначений договором і наказом про призначення компенсації. Тобто підприємство не оприбутковує, не отримує та не витрачає ПММ: працівник надає підтвердження витрат, а директор видає наказ самому собі щодо їх компенсації. Для підтвердження, що використання особистого транспорту здійснювалося саме для виробничих потреб, а не для особистих цілей (оскільки в іншому випадку нараховується ЄСВ), доцільно вести подорожні листи.

У разі оренди автомобіля підприємство самостійно забезпечує його заправку, встановлює норми використання ПММ наказом і затверджує форму первинного документа (зазвичай подорожнього листа) для обліку роботи орендованого транспорту. ПММ обліковуються за первинними документами: оприбутковуються на підставі видаткових накладних або чеків АЗС, а списуються за актом списання, який складається на основі подорожніх листів та бухгалтерської довідки з розрахунком.

Раді допомогти, звертайтесь ще!