Заголовок тимчасово відсутній

Заборгованість перед співробітником за авансовими звітами є зобов’язанням підприємства перед фізичною особою. За Цивільним кодексом України (ЦКУ) (ст. 257), строк позовної давності за такими зобов’язаннями становить три роки з моменту, коли право на стягнення коштів могло бути реалізоване (у вашому випадку, після подання авансового звіту).

Після закінчення строку позовної давності співробітник не зможе законно вимагати повернення коштів через суд, однак це не звільняє підприємство від зобов’язання повернути борг, якщо працівник висловить таку вимогу. Борг залишається у бухгалтерському обліку до моменту його списання.

Але, згцдно ст. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ терміни зупинені з березня 2020 року та досі не спливають. таким чином, термін не сплинув та відлік не розпочався, розпочнеться тільки після кінця військового стану.

Коли строк позовної давності мине і підприємство не планує погашати борг, то його можна списати за умови, що співробітник не претендує на повернення. Для цього потрібен наказ керівника про списання безнадійної заборгованості: Дт3721Кт719. підприємство в періоді списання збільшить свої доходи. Якщо доведеться так зробити в майбутньому, а при цьому по оплачених працвником товарах чи послугах був отриманий податковий кредит, то слід буде скласти компенсуючі ПЗ за 198.5 ПКУ. Якщо податковий кредит не було сформовано за цими оплатами, то цього буде не потрібно робити. Зараз, коли заборгованість.

Невиплата заборгованості за авансовими звітами не має критичних наслідків для підприємства, але може викликати незручності у разі претензій з боку працівника. Для уникнення ризиків слід або погасити заборгованість, або документально оформити її списання після закінчення строку позовної давності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!