Заголовок тимчасово відсутній

ні, як зазначено у ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, понесені витрати відносяться до того періоду в якому вони виникли. При цьому, у П(С)БО 16 встановлено, в якому з періодів платник податку має відобразити витрати. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Тому чекати на первинку від контрагента не варто — витрати треба визнавати в тому періоді, в якому їх здійснено.

Однак, з іншого боку, господарські операції належить відображати в бухобліку на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бух­облік). Тобто без первинки господарських операцій у бухобліку не відображають.

У разі затримки акта від контрагента, як вихід, можна скласти самоакт. Це дозволяє зробити п. 2.6 Положення № 88, яким передбачено можливість оформлення в подібній ситуації одностороннього акта. Форма такого документа — довільна (це може бути навіть бухдовідка, а тому принципової різниці в цьому немає). Головне — подбати про те, аби документ містив усі обов’язкові реквізити первинки, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Згодом, під час отримання первинних документів після складання та затвердження фінансової звітності зазначена в них фактична сума витрат може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної в періоді їх виникнення. Згадані розбіжності не правлять за підставу для коригування попередньо визнаної суми витрат, окрім випадку, якщо така різниця — помилка й вона суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. Свого часу це підтверджував і Мінфін — див. лист від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705.

Та якщо розбіжності все-таки виникли, то відображені раніше, тобто в минулому періоді, розрахункові суми коригувати не потрібно! Натомість різницю, залежно від того, більшою чи меншою від розрахункової виявилася фактична сума, відображаємо в поточному звітному періоді (п. 3.5 Положення № 88).

Таким робом, якщо господарська операція відбулася у 2021 р., в обліку її треба відобразити теж у грудні 2021 р.

Відображення витрат у 2024 р. (навіть за самостійного складення первинного документа) спричинить перекручення показників бух­обліку та фінзвітності підприємства. А якщо йдеться про платника податку на прибуток, то некоректними виявляться й показники декларації з податку на прибуток.

Оскільки витрати у минулих періодах відображено не було, має місце виправлення помилок допущених у бухгалтерському обліку.

За п. 4, 5 П(С)БО 6 виправлення помилок здійснюється в такому порядку:

• виправлення помилок, допущених при складанні фінзвітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
• виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінзвітності.

В Інструкції №291 зазначено, що виправлення помилок за минулий рік, які виявлені в поточному році відповідно до П(С)БО 6 відображається кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухобліку відповідних об'єктів класів 1 - 6.

Проведення первинних документів минулих періодів у звітності за поточний період законодавчо не передбачено і буде розцінюватись податківцями як неправомірне завищення витрат у поточному періоді.

Раді допомогти, звертайтесь ще!