Заголовок тимчасово відсутній

на думку податківців заборгованість по якій не минув термін позовної давності за відсутності інших ознак безнадійної заборгованості, визначених пп. 14.1.11 Кодексу, не є безнадійною заборгованістю.
Основний документ, що підтверджує заборгованість між контрагентами, – це акт звірки розрахунків. Якщо контрагент не підписав акт звірки – зважайте на свої дані. Дебіторську і кредиторську заборгованості перевіряють щодо дотримання строку позовної давності, обґрунтованості сум, які обліковують на рахунках обліку розрахунків з покупцями, іншими дебіторами і кредиторами.

У бухгалтерському обліку для визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною має виконуватися принаймні одна з таких умов:

1. є впевненість про неповернення заборгованості боржником;
2. минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Тож, у бухобліку можна списати дебіторську заборгованість як безнадійну не тільки, якщо минув строк позовної давності, а будь коли – через впевненість у її непогашенні.

Одним з типових прикладів, коли можна стверджувати про повну впевненість у неповерненні дебіторської заборгованості, є наявність відомостей про ліквідацію боржника або про його банкрутство. Наприклад, у вигляді видалення з ЄДР.

Також можна бути впевненим у відсутності реальних можливостей відновити борг, навіть якщо контрагент формально існує, але фактично не веде жодної господарської діяльності та не має ліквідних активів для виплати заборгованості.

Відповідальність за прийняття рішення про визнання заборгованості неповерненною та її виписку не лежить на бухгалтері, а на керівнику організації. Він, на основі наявних документів, таких як витяг з ЄДР про ліквідацію боржника, акт інвентаризації розрахунків та протокол інвентаризаційної комісії, висновок юридичної служби про минувший термін позовної давності, повинен визнати відповідну дебіторську заборгованість неповерненною та вирішити виписати її з балансу.

На нашу думку, факт надсилання листа (претензії чи акта звірки) є важливим доказом, навіть якщо боржник його не отримав. Суду важливий сам факт направлення документа, а не його отримання боржником. Ви можете підтвердити це за допомогою:

• Квитанції про відправлення листа рекомендованою поштою.
• Опису вкладення в конверт (форма, що видається Укрпоштою).
• Реєстру відправлених листів (для масових відправлень).
• Адреса відправлення:

Лист потрібно надсилати на офіційну адресу боржника, зазначену у державному реєстрі. Якщо боржник змінив адресу, але не оновив її в реєстрі, це його відповідальність, а не ваша. Якщо боржник не отримав претензію, це не звільняє його від зобов’язань. Законодавство передбачає, що лист вважається отриманим, якщо він направлений на офіційну адресу боржника.

Якщо ви маєте підозру, що ФОП не проживає за офіційною адресою, перевірте її в Єдиному державному реєстрі. Надішліть лист саме на цю адресу.

Отже, як у податковому, так і в бухгалтерському обліку заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, визнається безнадійною. Відповідно, дебіторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, перестає відповідати ознакам активу в бухобліку і може бути списана.

Тепер розберемося зі строком позовної давності. Загальна позовна давність згідно зі ст. 257 ЦКУ встановлюється тривалістю у три роки, тобто 1095 днів.

Важливо також пам’ятати, що спочатку карантин, а потім і введення воєнного стану внесли корективи в питання визначення строку позовної давності, а саме:

• Законом № 540 були внесені зміни до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, згідно з якими під час дії COVID-карантину строки позовної давності, визначені ст. 257 ЦКУ, були продовжені на строк дії такого карантину. «Карантинне» припинення позовної давності розпочалось із дати ухвалення зазначеного Закону № 540 — 02.04.2020 — і закінчилось зі скасуванням карантину в Україні — 30.06.2023
• згідно з п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 ЦКУ, продовжуються на строк його дії. Нагадаємо, що воєнний стан в Україні було введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022. .

Отже, з огляду на COVID-карантин та воєнний стан припинення строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦКУ, розпочалось 02.04.2020 і триватиме до закінчення воєнного стану (звісно, за умови, що законодавці не внесуть зміни до відповідного законодавства).

Раді допомогти, звертайтесь ще!