Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку суму безнадійної заборгованості загалом списують на витрати, а кредиторської - в доход.

1. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:

1) існує впевненість про її неповернення боржником;

або

2) за якою минув строк позовної давності.

У запитанні Ви вказали, що Ваша дебіторка виникла ще у 2014 році, тому цілком можливо, що її списання можна здійснити у зв'язку із закінченням по ній строку позовної давності. Адже загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415). Тож цілком можливо, що за означеною дебіторкою строк позовної давності закінчився ще в 2017 році. Тобто ще до того, як він був призупинений у зв'язку із введенням карантину (див. п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Якщо це дійсно так, то наразі списання такої дебіторки Вам доречно відображати через механізм виправлення помилки. Для цього Вам слід скласти бухдовідку із записом: Дт 44 Кт 361 на суму 3614 грн. Відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, нараховані Вами під час виникнення такої дебіторки, на жаль, Ви не можете.

2. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні. Щоправда, під час списання й кредиторрки податківці раніше (ще до призупинення строку позовної давності) вказували на те, що вона підлягає списанню у періоді завершення за нею строку позовної давності.

Якщо Вами буде прийнято рішення про списання зараз кредиторки (а не через механізм виправлення помилки), то в бухобліку Вам в такому разі доречно зробити запис: Дт 685 Кт 717.

3. І нарешті щодо ПДВ. Податківці постійно роз'яснюють: якщо платник податку при придбанні товарів/послуг у постачальника – резидента сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну (див., наприклад, ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 р. № 2102/ІПК/16-31-04-02-05).
Тобто під час списання кредиторки Вам дійсно слід оформити податкову накладну з метою "нівелювання" раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!