Заголовок тимчасово відсутній

Кредиторську заборгованість треба списати на субрахунок 717.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Відповідно до Інструкції № 291 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n840 дохід від списання кредиторської заборгованості слід обліковувати на субрахунку 717.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 631 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме.

Тому, якщо Ваше підприємство не планує погашати означен кредиторку, то її доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення (воно може бути навіть усним, хоча звичайно краще все ж зробити внутрішній письмовий документ, наприклад, можна оформити наказ про списання кредиторської заборгованості).

До речі, податківці неодноразово вже наголошували, що в прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості слід відображати за правилами бухобліку (див., наприклад, консультацію у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41188).

Щодо вхідного ПДВ відмітимо таке. Після того, як підприємство назавжди втрачає право віднести вхідний ПДВ до складу податкового кредиту, то воно може включити його до складу витрат. У бухзаписах це показують так: Дт 949 Кт 6442.
Наразі у п. 198.6 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 сказано: у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Щоправда, ця норма декілька разів переінакшувалася. А саме в ній мінявся строк із 365 днів на 1095 днів і потім знову на 365 днів. Так, до 03.12.2017 року в п. 198.6 ПКУ мова йшла про "365 календарних днів", з 03.12.2017 р. там вже згадувалося про 1095 днів, а з 01.01.2022 р. в цю норму знову повернули згадку 365 календарних днів. Разом з тим, в п. 80 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ було передбачено спеціальне перехідне правило. Воно, по суті, встановлювало, що для податкових накладних, складених, зокрема, у 2021 році треба:

1) визначити 1095-й день з дати складання такої податкової накладної, включаючи саму дату складання;
2) подивитися, яка дата настає раніше – 1095-й день чи 31 грудня 2022 року;
3) граничним строком включення податкової накладної до декларації з ПДВ (або, як у даному разі списання вхідного податку до витрат) є та дата, яка настає раніше.

Явно, що у вашій ситуації 31.12.2022 р. наставало раніше. Тому, по ідеї, з 01.01.2023 р. право на податковий кредит за такою податковою накладною у Вас втрачено назавжди. Тому саме в цьому періоді такий вхідний податок слід було списати на витрати. Оскільки Ви явно цього не зробили, то наразі треба виправляти помилку минулих років шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) - п. 4 НП(С)БО 6 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#o38.
Тобто Вам треба скласти бухдовідку із записом: Дт 44 Кт 6442.

Раді допомогти, звертайтесь ще!