на нашу думку, перевитрати пального понад затверджені норми не можуть вважатись реалізацією пального працівнику. Адже пальне, хоч і з перевищенням норм, витрачається саме на потреби госпсуб’єкта, а не працівника. І навіть якщо такі перевитрати стались з вини водія і він їх компенсує, то все одно немає підстав шукати тут «реалізацію».

Але на думку фіскалів https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35344: Якщо суб’єкт господарювання здійснює фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального іншим особам (зокрема, працівникам суб’єкта господарювання) та утримує вартість палива, використаного у неробочі часи із заробітної плати працівників:

• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального не є власним використанням пального таким суб’єктом господарювання, оскільки пальне використовується іншими особами (зокрема, працівниками суб’єкта господарювання);


• суб’єкт господарювання здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями;


• приміщення або території, на яких знаходиться пальне, що реалізується іншим особам (зокрема, працівникам суб’єкта господарювання) відповідає визначенню акцизного складу;


• суб’єкт господарювання як особа, що здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 ПКУ, є платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

За такого підходу фіскалів, подібні операції краще не висвітлювати. Якщо таке не можливо, то у разі потреби у використанні працівником службового авто на власні цілі краще компенсацію пального провести як оплату транспортних послуг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!