Заголовок тимчасово відсутній

фактична перевірка — це перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника (п.п. 75.1.3 ПКУ).

Перед перевіркою платнику мають надати серед інших документів копію наказу про проведення перевірки та направлення. І якщо у направленні можуть зазначати реквізити суб’єкта, який перевіряється (тобто платника), або об’єкта, то у наказі обов’язково вказуються саме реквізити суб’єкта, який перевіряється (див. п. 81.1 ПКУ).

Якщо фактична адреса здійснення госпдіяльності = адреса місця реєстрації ФОП як фізособи, то податківці просто так саме виїхати на перевірку не зможуть. Справа у тому, що контролюючі органи мають під час перевірок право доступу до усіх приміщень та територій, що використовуються для ведення госпдіяльності, окрім житла громадян (п.п. 20.1.13 ПКУ).

Виходить, що якщо у ФОП немає якихось додаткових приміщень (складів, офісів тощо), то і війти до його оселі з ціллю провести податкову перевірку, яка передбачає вихід контролерів за тою чи іншою адресою, неможливий.

Ситуація з доступом фіскалів до житла ФОП не перешкоджає їм здійснити документальну невиїзну перевірку. Остання проводиться у приміщенні податкової та призначається за рішенням її керівника (його заступника або уповноваженої особи). Про невиїзну документальну перевірку формується наказ, а його копія має надсилатися платнику разом із письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ПКУ). І саме такий вид документальної перевірки проводиться стосовно ФОП частіше за все (особливо тих, хто працює без конкретної адреси місця провадження госпдіяльності або на дому).

У контексті документальних невиїзних перевірок зверніть увагу на такі моменти:

По-перше, під час невиїзної документальної перевірки присутність платника або його представників не обов’язкова (п. 79.3 ПКУ), але це не виключає отримання ним копії наказу та повідомлення про проведення такої перевірки.

По-друге, навіть у межах невиїзної документальної перевірки фіскали мають право перевіряти питання, пов’язані з РРО/ПРРО (ч. 1 ст. 15 Закону про РРО). Хоча виявити порушення у цьому випадку складніше. Особливо якщо йдеться про порушення, пов’язані з п. 12 ст. 3 Закону про РРО

По-третє, якщо призначають, наприклад, виїзну перевірку, то вона не може перетворитися одразу на невиїзну.

Фактична перевірка проходить без попередження. Тобто перед нею не приходять якісь листи або запити. Але у будь-якому випадку перед фактичною перевіркою інспектори мають надати/пред’явити одночасно:

а) копію наказу про проведення перевірки. Вручити його можуть платнику, або його уповноваженому представнику, або особі, яка здійснює розрахункову операцію. Обов’язково під розписку (п. 80.2 ПКУ);

б) направлення на проведення перевірки;

в) свої службові посвідчення або належним чином оформлені відповідним контролюючим органом документи, що засвідчують посадову (службову) особу. Дані про посвідчення мають бути вказані в направленні на проведення перевірки.

Згідно з Податковим кодексом України, строк проведення фактичної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів. Однак у разі необхідності, цей строк може бути продовжено, але не більше ніж на 5 робочих днів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!