Заголовок тимчасово відсутній

1. Загалом генератор належить до необоротних активів — основних засобів (ОЗ). Адже очікуваний строк його корисного використання (експлуатації) більше одного року (п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Тож для його обліку Ви застосовуєте загальні правила, встановлені НП(С)БО 7 для таких активів. Генератори обліковуватимуться як ОЗ за Дт 104.

Згідно з НП(С)БО 7 і НП(С)БО 16 «Витрати» спершу всі витрати, пов’язані з первісною вартістю генератора (п. 8 НП(С)БО 7), акумулюють за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» / 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». А після введення генератора в експлуатацію роблять проводку: Дт 104 (112) — Кт 152 (153).

Генератори та зарядні станції, які визначені як ОЗ (не МНМА!), можуть підпадати під прискорену амортизацію. Зокрема, за нормами п. 43‑1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період із 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює двом рокам. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, використовують незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Для цього генератори та зарядні станції обов’язково мають бути введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року та не бути у використанні, тобто прискорена амортизація – виключно для нових ОЗ. І їх потрібно використовувати у власній господарській діяльності та не можна продавати або надавати в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

2. Чітко регламентованих норм витрат пального для генераторів наразі не існує.

За таких обставин ви можете орієнтуватися на норми, передбачені заводом-виробником у техдокументації. Жодного порушення в цьому не буде.

Інший варіант — самостійно розробити норми витрат пального на роботу генератора на підставі контрольних замірів. За результатами випробувань комісія має скласти Акт проведення замірів витрат пального в довільній формі. Зафіксуйте застосування норм витрат у розпорядчому документі — і можете використовувати їх для списання пального. Це — найбезпечніший варіант.

Витрати пального на роботу генератора слід періодично фіксувати відповідним актом, складеним у довільній формі. Головне, щоб він містив обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік. У такому разі вважатиметься, що пальне в межах затверджених норм використане в господарській діяльності, тож нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ на його вартість не доведеться. А от на понаднормові витрати ПММ податківці вимагають їх нараховувати.

Хоча насправді не існує жодних перешкод для того, щоб списувати використане пальне у фактично витраченому обсязі. До того ж при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток понаднормове використання ПММ наразі не заважає навіть високодохіднику відображати витрати у повному обсязі без жодних коригувань.

Раді допомогти, звертайтесь ще!