Заголовок тимчасово відсутній

Витрати нині обліковуються згідно з бухгалтерським обліком, на підставі НП(С)БО 16 "Витрати" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text. Усе, що є витратами в бухгалтерському обліку, є витратами і в податковому обліку. Мабуть, причиною питання є спогади про "валові витрати", до яких щось можна було віднести, а щось ні — але ж це вже залишилося в минулому. Наразі основою для податкового обліку фінансового результату є бухгалтерський облік, що зазначено в статті 134.1.1 Податкового кодексу.

Однак, у деяких підприємств з доходом понад 40 млн, а також у добровольців — малодоходників, можуть виникнути податкові різниці (ст. 138-140 ПКУ та деякі інші). Це означає, що вони також відносять на витрати все, що відповідає витратам у бухгалтерському обліку, але в звітному періоді, коли складають декларацію з податку на прибуток, на визначені податкові різниці збільшують або зменшують фінансовий результат (тобто прибуток, який підлягає оподаткуванню). Такі різниці зазначаються в окремому додатку до декларації (РІ) та в окремому рядку самої декларації.

Таким чином, обгрунтовані чи ні ваші витрати з точки зору доцільності - вони все одно обліковуються як витрати. Якщо підприємство малодохідник, що не коригує різниці - все одно такі витрати зменшують фінрезультат. Якщо високодохідник - так само, хоч дійсно можуть бути відповідні різниці (але такі різниці можуть бути пов'язані не з призначенням витрат, а з статусом контрагента).

Інша ситуація з ПДВ. Якщо витрати негосподарські - ви не маєте права на податковий кредит. та маєте скалсти за ст 198.5 ПКУ компенсуючі податкові накладні, тобто відмінусувати той подактвоий кредит, який надали постачальники послуг, що зареєстрували на вас ПН. Теоретично можна припустити, що податкова вважатиме понадмірні витрати на пошук персоналу негосподарськими витратами. Але , тут буде тільки компенсація податкового кредиту пдв, а щодо прибутку - в Податковому кодексі взагалі немає податкових різниць на негосподарські витрати. Звичайно, при обчисленні собівартості товарів, робіт послуг також необхідно правильно відносити витрати до відповідного виду, щоб не спотворювати процес обчислення собівартості. Витрати на пошук персоналу можуть бути віднесені до адміністративних витрат, до загальновиробничих витрат, а також і до витрат на збут, в різних випадках, в залежності від облікової політики підприємства. Звісно, допускати значну перевагу адміністративних витрат у структурі витрат не варто, якщо це так, слід переглянути облікову політику та склад витрат підприємства, та віднести їх до належного виду витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!