Заголовок тимчасово відсутній

Так, по результатах річної деклараціїї про майновий стан та доходи.

Отже, у разі отримання у 2023 році іноземних доходів фізична особа відповідно до пп. 168.2.1 та пп. 170.11.1 ПКУ зобов'язана:

- включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу;

- подати Декларацію за наслідками звітного податкового року до 1 травня року 2024 року (пп. 49.18.4 ПКУ

Громадянин України, який є податковим резидентом України, але отримує зарплату за кордоном, де вона і оподатковується, подає декларацію про майновий стан та доходи до 1 травня року наступного за звітним, де зазначає доходи, отримані за кородоном, та вказує утриманий з них за кородоном податок (відповідно до завіреної та апостильованої довідки від податковго органу іноземнох держави, яку надає разом із декларацією. Якщо податок, сплачений за кордоном, більше, ніж 18% (тобто податок, який був би сплачений в Украхні з таких доходів), то доплачувати ПДФО в Украхні не доведеться. Але, при цьому, за кордоном немає аналогів військового збору, і "переплату" по податку на доходи не можна врахувати в цілях уникнення подвійного оподаткування, оскільки аналогів, повторюю, немає. Отже, яким би великим не був сплачений за кордоном податок з доходів, все одно військовий збір в Україні такий платник має сплачувати.

Іноземні доходи зазначають у рядку 10.10 Декларації як "Доходи, отримані із джерел за межами України". Під час заповнення цього рядка потрібно вказати назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.

Згідно з пп. 12 п. 2 р. ІІI Інструкції № 859 у цьому рядку зазначають:

- у графі 3 - суму іноземних доходів, перераховану в гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ПКУ);

- у графі 6 - суму ПДФО за ставкою 18 %, яку платник має самостійно сплатити до бюджету (якщо така сума до сплати є, тото якщо іноземний податок менше, ніж податок в Україні)

- у графі 7 - суму військового збору за ставкою 1,5 %, яку платник має самостійно сплатити до бюджету.

Підпункт 170.11.2 ПКУ дозволяє зменшувати суму річного податкового зобов'язання з ПДФО на суму податків, сплачених за кордоном, якщо з країною, у якій отримано дохід, діє міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування (див. також ІПК ДПС від 01.03.2024 р. № 1094/ІПК/99-00-24-03-03ІПК та від 05.03.2024 р. № 1124/ІПК/99-00-24-03-03ІПК).

Не зараховують у зменшення суми річного податкового зобов'язання такі податки (пп. 170.11.3 ПКУ):

- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Важливо також пам'ятати, що сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 ПКУ).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування (п. 13.5 ПКУ). Утім, якщо до 1 травня платник податку не встигає отримати документи, які можуть підтвердити суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, він може скористатися пп. 170.11.2 ПКУ.

Цей підпункт зобов'язує платника подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним

Раді допомогти, звертайтесь ще!