Заголовок тимчасово відсутній

Відповідальність за неповідомлення працівника про те, що в нього є ще одне основне місце роботи у роботодавця не виникає. Це зона відповідальності працівника.

Наразі працівник сам обирає яке місце роботи буде основне. За нормою п.12 ст.1 Закону №2464 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n9 основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Ст.43 Конституції України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 гарантує право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку громадянин вільно обирає або на яку вільно погоджується. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч.2 ст. 21 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ).

Працівник повинен був повідомити при влаштуванні на роботу, що має основне місце роботи.

Роботодавцю при прийманні на роботу працівника необхідно дотримуватись вимог ст.24 КЗпП: При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. З трудової книжки або відомостей з Держреєстру (довідок ОК-5, ОК-7 або додатку 9) можна дізнатись про працевлаштування працівника у інших роботодавців.

Раді допомогти, звертайтесь ще!