Заголовок тимчасово відсутній

Виконання роботи дистанційно не є відрядженням для працівника.

Якщо працівнику встановлено дистанційний режим роботи згідно зі ст. 60-2 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571), він самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Згідно зі ст. 24 КЗпП дистанційна робота передбачає укладення окремого трудового договору у письмовій формі, проте згідно зі ст. 60-2 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571) у разі виникнення загрози збройної агресії дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Форму наказу можна використати таку: Наказ про перехід на дистанційну роботу працівника

Оскільки дистанційна робота не змінює прав і обов’язків працівника та роботодавця, кадровий облік та оплата праці такого працівника нічим не відрізняється від інших працівників: табелюєте робочі дні та оплачуєте звичайну зарплату.

Це все стосується місця роботи за сумісництвом на посаді менеджера.

Щодо роботи за основним місцем роботи водієм, якщо така робота виконуватись не буде, працівнику за його заявою можна надати відпустку без збереження зарплати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!