Заголовок тимчасово відсутній

Потрібно провести доплату, виплатити працівнику середній заробіток і при цьому можлива відповідальність.

Дійсно, згідно зі ст. 44 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n299) при звільненні за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, який обчислюється згідно з Порядком № 100.

Якщо середній заробіток за місяць більше окладу працівника, Вам треба доплати різницю звільненому працівнику якнайшвидше. Така доплата буде порушенням ст. 116 КЗпП України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У такому разі підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (по день виплати доплати), але не більш як за 6 місяців. ( ст.117 КЗпП України)

Також у випадку порушення законодавства про працю передбачено адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.

Адміністративна - відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г. (510-1700 грн.)

Матеріальна - відповідно до ст. 265 КЗпП - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. (Наразі - 21300 грн.)

Кримінальна - відповідно до ст. 175 КК України Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.